Птахи – невід’ємна частина живої природи. Ми не можемо уявити весну без дзвінкої пісні жайворонка або весняний ліс без кування зозулі.

                                         Восени майже дві третини пташиного населення відлітає у теплі краї і тільки справжні пернаті зимівники гніздяться поблизу людського житла, рятуються від холоду і голоду.

Учні нашої школи кожного року допомагають пережити холодну пору зимуючим птахам. Під керівництвом А.А.Каваса вони власними силами змайстрували годівнички, до яких щодня приносять щось поживне.

У наших краях чимало зимуючих птахів, це: синички, снігурі, горобчики, дятли, сойки. Важко подумати, як доводиться птахам взимку, адже страшнішим за лютий мороз для них є голод.

Наш край дивовижний і потрібно його берегти, щоб наші нащадки могли побачити синичку – велику трудівницю, бо саме вона готується до зими ще влітку. Собі на зимівлю ця маленька пташка може назбирати і сховати до 15 кг насіння і зернят. Не менш особливими є снігурі. Як не дивно це звучить, та чим більші морози, тим спокійнішими вони виглядають.

Не будьмо байдужі й оберігаймо природу! Надіюся, що взимку птахи прилітатимуть до годівничок, а потім влітку дякуватимуть нам веселим щебетом і співом.

Анна Золотарьова,

міністр культури УР