Давайте спробуємо зануритись у нашу фантастичну казку і побачити її очима дітей, бо ми сприймаємо все по-інакшому, не так як дорослі. Справді ж?
Безсумнівну, це незабутні враження для кожного з нас, вони закарбувалися у нашій пам’яті назавжди, але казка казкою, проте, щоб зробити її дивовижною та наповнити яскравими барвами, ми проходили через різні етапи.
Якщо зробити невеличкий екскурс у минуле і згадати початок нашої пригоди у Колиндянах, то перше з чим ми зіштовхнулися – знайомство. Хоч діти і веселі, балакучі та щирі, проте треба визнати, у нас виникало безліч усіляких запитань:”Як себе поводити? Що ж казати? Які ж вони, наші майбутні друзі?…”. Тепер ми з цього сміємося, бо друга зустріч, вже на Кам’янському вокзалі, була почута усіма, хто знаходився поряд. Це були теплі обійми, щирі привітання та радісні емоції. Отже, етап сором’язливості був позаду.
Далі нас чекав майстер клас з Петриківського розпису. Там і діти, і вчителі навчалися терпінню та старанності. У всіх вийшли чудові та гарні роботи, тому етап творчості з легкістю минув нас.
Ну і останнім, напевно, були змагання на Козацькому хуторі, де нас розділили на дві змішані команди. Перевіряючи свої спортивні навички, все ж таки перемогла дружба!
Тому, не дивуйтеся, ми з усіма впоралися, бо тепер ми – одна команда! І я впевнена, це на все життя!)
Нас не злякала ні погода, яка змінювалась непередбачувано, ні форс-мажори, яких було чимало..))
Кожен навчився чомусь новому, кожен знайшов своє місце в цій команді і розкрив себе з іншого боку. Ми стали частиною однієї великої родини проекту „ Класна Школа ”, тому сподіваємось ця родина стане ще більшою і об’єднає весь світ разом!
Учениця 9-Б класу НВК-гімназії №11
міста Кам’янського Прєснєцова Єлизавета
