Учениця 8-Б класу Прєснєцова Єлизавета провела невелике дослідження про країну Польщу та спробувала знайти спільне між нашими країнами.

    Польша.

Загальні факти/відомості.

• Площа: 312.685
• Населення :38.634.000л.
• Столиця-Варшава.
• Великі міста :Лодзь,Краков,Вроцлав,Познань.
• Форма Правління-республіка.
• Голова Держави-президент.
• Релігія-католицька.
• Грошова одиниця-злоті

  Україна.

Загальні факти/відомості.

• Площа :603.700
• Населення :49.456.000л.
• Столиця-Києв.
• Великі міста :Харків,Донецьк,Одеса,Львів.
• Релігія-православ’я.
• Грошова одиниця-гривня.

  Все про Польщу.

1. Польща (офіційна назва Республіка Польща – Rzeczpospolita Polska) являє собою демократичну державу в самому центрі Європи і по суші межує з Німеччиною, Чехією, Словаччиною, Україною, Білорусією, Литвою та Росією, а також з Данією та Швецією за допомогою Балтійського моря.Територія цієї європейської країни охоплює площу понад 312 тис. км. і займає за цим показником 69 місце в світі і дев’яте в Європі. Чисельність населення Польщі перевищує 38,5 млн. громадян, що показує середню щільність населення.

   Столиця Польщі – місто Варшава, є найбільшим містом країни з населенням близько 2 млн. чоловік.

   Державна мова країни – польська.

   Польща є членом Європейського Союзу з 1 травня 2004 року, а також входить в зону Шенгенської угоди (з 21 грудня 2007 року).

   Державний лад Польщі.

   Власна система дворянської демократії в країні почала існувати вже з XV століття, коли обрані народом представники могли вирішувати долю всієї держави. Найвищим юридичним актом є Конституція, прийнята в 1997 році після проведення національного референдуму. У той час національним святом в Польщі відзначають прийняту Конституцію 1791 року та відзначають його 3 травня.

   Сучасна Польща є демократичною республікою з двопалатним парламентом, а система управління базується на поділі влади на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову.

   Двопалатний парламент складається з Сейму (460 депутатів) і Сенату (100 сенаторів), яких обирають загальними виборами на чотирирічний термін. Сейму підпорядкований найвищий у Польщі орган контролю в державі – Вища Палата Контролю.

   Виконавча влада в свою чергу підпорядковується Президенту (обирається на п’ять років) і раді Міністрів. Функцію судової влади виконують суди і трибунали.

   Також, починаючи з 1999 року, в країні запроваджено новий територіальний поділ держави на гміни, повіти і воєводства з двовладдям урядових і самоврядних органів.

   Адміністративний поділ Польщі складається з 16 воєводств, 314 повітів і 2478 гмін. Такий розподіл має історичні корені, оскільки воєводства почали своє формування ще в період XIV-XV століть. Існуюча структура адміністративного розділу існувала століттями і була змінена в період комуністичного режиму в 1975 році, коли були ліквідовані повіти і створено 49 маленьких воєводств. І тільки через 23 роки перед вступом Польщі до Європейського Союзу країна повернулася до звичного для неї поділу. Але таке повернення жителі деяких регіонів сприйняли негативно і під їх натиском були створені воєводства з центром в Ополе і Кельце (Опольське і Свентокшиське воєводства).

   Найбільшим воєводством у Польщі є Мазовецьке (11% території держави), а найменшим вже згадане Опольськоє. У свою чергу Варшава – найбільший міський повіт, а Светнохловіце (Сілезьке воєводство) найменший.

   Перелік воєводств і найбільших міст Польщі.

   Як і в більшості країн Європи в Польщі зберігається тенденція концентрації населення в містах, що складає більше 60% громадян або 24 млн. чоловік.

   Перелік усіх 16 воєводств Польщі з центральними містами:
   – Нижньосілезьке воєводство (Дольнощленскmrt) – Вроцлав
   – Куявсько-Поморське воєводство – Бидгощ і Торунь
   – Люблінське (Любельське) воєводство – Люблін
   – Любуське воєводство – Гожув-Великопольський і Зелена Гура
   – Лодзьке (Лудзьске) воєводство-Лодзь
   – Малопольське воєводство – Краків
   – Мазовецьке воєводство – Варшава
   – Опольське – Ополе
   – Підкарпатське воєводство – Жешув
   – Підляське воєводство – Білосток
   – Поморське воєводство – Гданськ
   – Сілезьке (Щленське) воєводство – Катовіце
   – Свєнтокшиське – Кельце
   – Вармінсько-Мазурське воєводство – Ольштин
   – Великопольське воєводство – Познань
   – Західно-Поморське воєводство – Щецин.

   У Польщі всього 10 міст з населенням понад 300 тис. чол.:
   – Варшава (Warszawa) – (столиця – 1,676 тис. чол., Агломерація 2,400 тис.)
   – Лодзь (Łódź) – (803,4 тис. чол.)
   – Краків (Kraków) – (740,0 тис. чол.)
   – Вроцлав (Wrocław) – (637,2 тис. чол.)
   – Познань (Poznań) – (577,5 тис. чол.)
   – Гданськ (Gdańsk) – (458,4 тис. чол.)
   – Щецин (Szczecin) – (416,7 тис. чол.)
   – Бидгощ (Bydgoszcz) – (386 тис. чол.)
   – Люблін (Lublin) – (356,5 тис. чол.)
   – Катовіце (Katowice) – (344,8 тис. чол.).

2. Мова.

Польська разом із чеською, словацькою, кашубською,нижньолужицькою, верхньолужицькою та мертвою полабською мовами належить до групи західних слов’янських мов. За кількістю носіїв польська мова займає друге або третє місце серед слов’янських мов — після російської та, можливо, української. (Число носіїв української та польської мов у світі коливається приблизно в однакових межах — від 40 до 48 млн.) Польська мова використовує абетку на основі латинки.

     Діалекти

Польська мова стала більш однорідною в другій половині 20-го століття, частково через переселення кількох мільйонів поляків зі сходу на захід країни. Це переселення стало наслідком двох подій: радянської анексії Кресів 1939 року та приєднання колишніх німецьких територій після Другої світової війни. Цій тенденції до більшої однорідності мови сприяла також авторитарна форма Польської Народної Республіки.

Мешканці різних регіонів Польщі досі розмовляють літературною польською трохи по-різному, хоча відмінності між цими «діалектами» є незначними. Людина, для якої польська є рідною, запросто зрозуміє ці варіанти мови. Натомість труднощі з розумінням регіональних особливостей можуть виникнути в людини, для якої польська не є рідною.

Існує сім великих польських діалектів. Серед них троє основних:

• Великопольський(захід).
• Малопольський(південь і південний схід).
• Мазовецький(центр та схід).

Два з них опинилися за межами сучасної Польщі:

• Північнокреський(Литва і Білорусь). Іноді його об’єднують з мазовецьким діалектом.
• Південнокреський(Україна). Цей діалект фактично припинив існування внаслідок переселення українських поляків на захід Польщі в 1940-их роках. Ті його рештки, що поширені на південному сході Польщі, часто об’єднують із малопольським діалектом.

Ще два діалекти часто класифікують як окремі мови:

• Сілезький(південний захід). Групу сілезьких діалектів частіше класифікують як окрему сілезьку мову, оскільки вона має достатньо значних відмінностей (зокрема поляки дуже погано її розуміють). Мова поширена в Сілезії на захід від Катовиць. Згідно з переписом 2002 року нею розмовляють бл. 60 тис. осіб.
• Кашубський(північний захід). Має статус, подібний до сілезького.Кашубська мова поширена в Помор’ї на захід від Ґданська(узбережжя Балтійського моря). Згідно з переписом 2002 року кашубською мовою розмовляють бл. 53 тис. осіб.

На колишніх німецьких землях, заселених поляками після Другої світової війни, утворилася мішанина різних діалектів, яку називають «нові мішані діалекти».

До інших характерних, але менших за поширеністю діалектів належать:

• Гуральський діалект(gwara podhalańska), поширена в гірських районах біля кордону з Чехією та Словаччиною. На формування цього діалекту вплинула румунська мова, більшість міських поляків погано його розуміють.^[1]
• Познанська ґвара, поширена вПознані та якоюсь мірою в усьому регіоні, що колись належав Пруссії (за винятком Верхньої Сілезії); в ній відчутно значний впливнімецької мови.
• У деяких містах існують свої місцеві говірки — наприклад, уВаршаві. Варшавською ґварою частково розмовляють в районі Праґа, що на східному березі Вісли(Праґа — це єдина частина Варшави, чиє населення лишилося відносно незмінним після Другої світової війни). Втім ці говірки зараз зникають, змішуючись із розмовною польською мовою.
• Багато поляків за кордоном (наприклад, у США), чиї родини покинули США одразу ж після Другої світової війни вживають у своїй повсякденній мові слова, притаманні першій половині 20-ого століття, які тепер, з точки зору сучасних мешканців Польщі, звучать архаїчно.

2. Символи.

До державної символіки Республіки Польща відносять державний прапор Польщі, що складається з двох рівновеликих горизонтальних смуг, верхня смуга – біла, нижня – червона, а також герб і гімн Польщі.

Державна символіка Польщі

Юридичний захист державної символіки гарантується конституцією. Умови використання державного герба і прапора, а також гімну встановлюються законом.

 Прапор Польщі

Державний прапор символізує державну або національну суверенність Польщі, його форма закріплена офіційно і допускається до використання тільки в певних обставинах. Державний прапор Польщі складається з білої і червоної горизонтальних смуг, їх колір пов’язаний з кольорами польського герба. Прапор був офіційно затверджений Сеймом 1 серпня 1919 і з тих пір змінам не піддавався.

Кольори

Білий і червоний кольори вперше були введені як державні кольори в 1831 р. При горизонтальному розташуванні біла смуга знаходиться вгорі, а у вертикальному – праворуч від червоної смуги (ліворуч для наглядача).

Герб Польщі

На червоному тлі зображений орел у короні, з золотими дзьобом і кігтями, голова повернута вправо. Геральдичний знак орла як герба королівської династії з’явився в I половині XIII в., За часів правління Владислава Локетека. У 1919 р після здобуття Польщею незалежності він був затверджений Сеймом в якості державного герба.

Нове зображення орла було введено розпорядженням президента РП від 1927 р; воно виникло на основі проекту проф. З. Камінського, який узяв за зразок герб епохи правління Стефана Баторія, що було практично ідентично сучасному. З 1945 року орел зображався без корони (що було підтверджене декретом від 1955 р.), а з 1990 року на гербі Польщі зображений білий орел з короною.

Державний гімн Польщі

Гімном Польщі є «Мазурка Домбровського», написана Я. Вибіцкім в 1797 р. У 1831 р. стає національним гімном, в 1927 р. – державним гімном Польщі. У 1948 р. був затверджений владою ПНР і в 1976 р. закріплено в конституції.

3. Історія

Після славної історії Першої Речі Посполитої або Речі Посполитої Двох Народів, в результаті трьох послідовних розділів Польща на довгих 123 роки (1795-1918) втратила свою незалежність. Втратила, щоб, як у пророцтві Адама Міцкевича, воскреснути після I світової війни.

Rzeczpospolita I часів Ягеллонів (1385-1572)

Після смерті Сигізмунда Августа в Польщі встановився період безкоролівя. У цей час країною керує Сейм (збори дворян – Парламент), який і затверджує процедуру виборів нового монарха. Тепер король вибирався вільним голосуванням усієї шляхтою! Небачене, треба сказати, справа для XVI століття. Саме тут народжується польська традиція виборного короля! А обраному в 1574 р. на польський престол французькому князю Генріху Валуа шляхта першою справою вручила pacta conventa, тобто зобов’язання які той брав у відношенні шляхти.

В результаті двох уній – Кревської (1385) та Люблінської (1596) на карті Європи з’явилася одна з найбільших в історії континенту держав – Річ Посполита, яка дещо пізніше офіційно іменувалася як «Річ Посполита двох народів» (Rzeczpospolita Obojga Narodów). З трьох Республік в польській історії – вона поки залишається самою довготривалою, хоча дай Бог здоров’я нинішній Третій Республіці. Саме на період першої Речі Посполитої припадають найбільші славні часи польської історії, c нею пов’язані і найтрагічніші її сторінки – розділи Польщі, останній з яких (1795г.) не тільки поклав кінець першої Речі Посполитої, а й на 123 роки позбавив поляків власної держави.

Варшавське повстання (1 серпня 1944 року)

Першого серпня рівно о 17.00 на вулицях Варшави лунає звук пожежних сирен, а жвавий міський рух на мить завмирає. Таким чином жителі столиця Польщі згадують початок Варшавського повстання. В останні роки, однак, торжество стає все менш типовим, також для того, щоб привернути до нього молодих поляків.

 

Офіційна назва сучасної польської держави – Rzeczpospolita Polska, тобто республіка Польща. Згідно конституції 1997 года країна названа ІІІ Річчю Посполитою. Звідси у всякого, хто занурюється у світ польської історії виникає два питання: чому Річ Посполита і чому саме третя?

Чому rzeczpospolita?
Саме слово rzeczpospolita – це ніщо інше, як польська калька з латинської res publica, іншими словами rzeczpospolita і є республіка. Проте ж цікаво, що в польській традиції історіописання це слово утвердилося практично виключно по відношенню до самої Польщі. Говорячи про інші державні та політичні утвореннях, поляки користуються утвердженим по всьому світу латинізмами – республіка (republika, напр. Republika Czeska).

  4. Природа

Хохоловска поляна – це сама велика галявина в польських Татрах. Вона знаходиться на висоті 1090-1150 метрів над рівнем моря та раніше була одним з головних пасовищ в Татрах. В даний час влітку тут ведеться культурний випас овець. У 1930 році на Хохоловской галявині знаходилося 60 різних будівель: курені, комори з сіном та інші господарські споруди, які зараз є історичними пам’ятниками пастушої архітектури.

З Хохоловской галявини відкривається дуже мальовничий вид на розташовані поблизу гірські вершини: Комінярскій Верх, Бобровец, Гжесь, Раккон та Воловець.

Татри – це гірський хребет, який утворює природний кордон між Словаччиною та Польщею. Піки Герлаховський Штит (Словаччина) та Риси (Польща) представляють собою самі високі точки в цих країнах. Пропонуємо вам відправитися в фототури по горах Татри.

Річка Одра (Oder River) розташована на території Чехії, Польщі та Німеччини. Частково виступає кордоном між Німеччиною та Польщею.

Загальна довжина річки Одра більш 854 кілометрів, приблизно 112 кілометрів річка протікає по Чехії, а 742 кілометрів по території Польщі, в тому числі 187 кілометрів річка є державним кордоном. Одра є другою по довжині річкою, яка розташована на території Польщі, поступаючись тільки Віслі.

У північно-східній частині Польщі розташувалося Мазурське поозер’я. Ця область – відоме ім’я в туріндустрії польської держави. Мазурське поозер’я являє собою озерне плато між річками Вісла та Німан, облямоване мальовничими пагорбами та дзеркальними озерами. Що приваблює туристів в цьому краю? Звичайно ж, можливість відправитися в похід в екологічно чисте і при цьому шалено красиве місце. По-друге, можливість паралельно побачити унікальні пам’ятки природи та архітектури.

Для тих, хто збирається відвідати Польщу разом зі своїми дітьми, обов’язково потрібно відвідати Варшавський Зоопарк, який розташовується в самому центрі столиці на березі річки Вісли. Маленькі відвідувачі, як правило приходять в захват від цього дивовижного місця, чимось схожого на джунглі з мультиків. Тут можна побачити гігантських слонів, тигрів, бегемотів, ведмедів та багатьох інших тварин, одні з яких виглядають дуже смішно та кумедно, інші ж просто лякають своїми габаритами.

5.Культура.

Польська культура почала формуватися в XVI столітті за Сигізмунда I. Саме під час його правління (1506-1548) латинь поступилася місцем польській мові, з’явилася національна література, почали споруджуватися унікальні архітектурні пам’ятники, настало століття наукових відкриттів. Трактат Миколи Коперника «Про обертання небесних сфер», що з’явився в 1543 році, потряс всю Європу. У ньому стверджувалося, що Земля обертається навколо Сонця. Це не могло не викликати гордість поляків за свого вченого. Мистецтво та культура продовжували розвиватися та примножуватися і в період правління наступного короля, Сигізмунда II Августа. Період правління двох цих королів став справжнім «Золотим століттям» в історії Польщі.

На культуру та живопис величезний відбиток відклала релігійність країни. У творах поєднуються готичні та ренесансні мотиви. На всю Європу славились польські камнетеси, що вміли виготовляти витончені барельєфи на фасадах будинків та прикрашати склепи. Мистецтво поза церквою практично не існувало до кінця минулого століття. Винятком став лише великий польський художник Здіслав Бексініскі, який народився в 1929 році та створив чарівні картини. У сучасній Польщі творчість носить відбиток пережитків комунізму, проте молоді таланти радують країну своєю творчістю.

Польща стала батьківщиною безлічі письменників.

У сучасній Польщі видатним письменником є ​​Ришард Капущинський, талановитий композитор – Хенрік Гурецькі, кілька років тому отримав світове визнання завдяки своїй третій симфонії.

Безперечно, Польща зробила величезний внесок в розвиток світового мистецтва. В Європі існує поняття «польська школа»: кінематографії, поезії, плакати.

6. Одяг.                                    

• Більшість поляків носять сучасні костюми. Традиційний народний одяг надягають в частині сіл у свята. Різноманітні і барвисті традиційні костюми селян, що приїжджають з різних районів на свято урожаю, інші загальнонародні торжества. Більш ніж в інших районах традиційний одяг зберігся у околицях містаЛовіч і в горах, де селяни носять її повсякденно. Для ловичського костюма характерні смугасті тканини; з них зшиті спідниці, фартухи, жіночі накидки, чоловічі штани.
• Зберігся верхній чоловічий одяг — сукман. У горах чоловіки носять коротку льняну сорочку із запонкою з срібла або іншого металу, штани з білого сукна, прикрашені серцеподібним узором, широкий шкіряний пояс, коротку куртку (цуху) з білої шерсті. Селянки носять спідницю з візерункової або однотонної тканини, сорочку, безрукавку. Зимовий одяг гуралей — кожухи. Своєрідний краківський костюм: жіноча спідниця з тканини в квіточку, фартух тюлевий або полотняний, поверх сорочки — суконний або оксамитовий корсаж, прикрашений золотим або срібним шиттям, металевими пластинками і др.; чоловічий — сорочка з відкладним коміром, штани в смужку, синій каптан з багатою вишивкою, з головних уборів (теплі хутряні шапки, капелюхи і ін.) цікава конфедератка, подібна головному убору польських військових.

  6.Кухня/Їжа.

Як ми вже відзначали, польська кухня зазнала впливів різних народів, які проживали на її території. Але, зайшовши до польського ресторанчику і побачивши у меню борщ червоний (barszcz czerwony), не поспішайте радіти знайомій, здавалось би, страві. Червоний борщ у Польщі – це зовсім не те, що в Україні. Це ріденький бурячковий вивар з яйцем, без усіх «українських» наповнювачів: капусти, картоплі, моркви, цибулі, навіть без м’яса. Найбільше, що вам можуть запропонувати до нього – м’ясні вушка (на зразок звичних українцеві пельменів). Спробувати можна, але після українського борщу, ви навряд чи будете вражені польським. Але це чи не єдине розчарування для українця у світі справді широкого вибору перших страв у Польщі.

У традиційній польській кухні знайдеться багато екзотичних для іноземця складників. У жаркі літні дні готовлять холодні супи з полуниці, черешні, яблук і груш, навіть з лісових ягід. Восени популярні супи з огірків і грибів. У сільських областях дотепер існують і традиційні страви з круп (krupniki), до яких додають смажену свинину, солонину або м’ясо птаха.

Ідеальним після тривалого вчорашнього застілля вважають жур (żurek), який ще так і називають – «суп учорашнього дня». Журек досконало допомагає відновити роботу шлунково-кишкового тракту. А скільки регіонів у Польщі – стільки і журків! Основним компонентом завжди є закваска з житньої муки, із скориночкою житнього хліба. Пісний журек завжди вважався супом скоромним, а коли пісні дні минали, кухар присмачував журек найрізноманітнішими смакотами з комори: додавалася нарізана дрібними скибочками ковбаса, копчена корейка, підсмажені шматочки грудинки, половинки звареного круто яйця.

До одних перших страв у Польщі прийнято подавати замість хліба картоплю, до інших – галушки, пиріжки, каші, грінки і т.д. Так, к журку подають картоплю, политу розтопленим свинячим жиром, до грибного супу – перлову кашу.

Регіональні блюда краще всього куштувати на їх батьківщині. Тому в Познані варто замовити “пири з ґзіком”, в Ополю – галушки шльонскі з синьою капустою, в Щавниці – квасницю (густий капусняк), в Криниці – смажені рижики просто з жерстяної жаровні.

Над морем слід спробувати сушену камбалу, а свіжо копчених вугрів на озері Віґри. У Варшаві варто попросити холодні ніжки з хроном, у Кракові – з’їсти яблучний штрудель, а в Пунську на Підляшшю можна вибрати страви кухні прикордонних околиць: ченаки, кибіни або цепеліни.

Уважно треба вибирати м’ясні страви. Шматок м’яса, який пропонують на обід типові меню під назвою «котлет» (kotlet) – це найчастіше щось на кшталт відбивної. Натомість котлета по-польському – це «mielony». Але навіть якщо й помилитеся, не розчаруєтесь – порції кожної страви достойні, смак – досконалий.

Фірмовою загальнопольською особливістю є фляки – страва з рубців (телячого шлунку) та біґос (страва з квашеної і свіжої капусти, тушкованої з цибулею, лавровим листом, грибами і декількома видами м’ясопродуктів – свининою, телятиною, яловичиною, сосисками, кусочками ковбаси, копченою грудинкою і т.д. – чим більше, тим краще).

Польська кухня славиться і своєю випічкою: пирогами, млинцями, лазанками, оладками. Дуже смачні кондитерські вироби. В Польщі вміють також робити різні киселі, фруктові салати, желе, муси, морозиво.

Будьте уважні – не піддавайтеся на провокацію під назвою «пєроґі», навіть якщо з додатком «рускє» (pierogi ruskie). Це ніякі не пироги, а вареники. Традиційно польські «пєрогі» були з капустою, м’ясом, сиром і власне так звані pierogi ruskie (точніше українські) – з картоплею і сиром, засмажені шкварками і цибулькою.

Smacznego!

7. Традиції та свята

8 травня – день Перемоги

Мало хто знає, але в Польщі День Перемоги відзначається 8 травня! І таку різницю в датах можна легко пояснити . 7 травня капітуляція німецьких військ сталася в Реймсі, у Франції. Тому, в Західній Європі прийнято вважати День Перемоги 7 травня. Вночі 8 травня була перервана Європейська війна. Адмірал Деніц підписує угоду про беззастережну капітуляцію німецьких збройних сил.

Поляки святкують різдвяний Святвечір

Згідно з польською традицією, вся родина збирається за столом з дванадцятьма пісними стравами та облатками.

24 грудня польські католики відзначають Переддень Різдва, Святвечір, по-польськи – Вігилія. Багато поляків в цей день не працюють, магазини і супермаркети відкриті лише півдня, близько 17.00 у більшості міст суттєво скорочуються транспортні маршрути, а невеликих місцевостях і зовсім припиняються.

 

 

 

Великодні традиції Польщі

Великодні свята починаються з генерального прибирання. Причому цей звичай має відразу кілька смислів. Крім, лежачого на поверхні, бажання бачити в свято своє житло приємно сяючим чистотою, є в цьому й інший, куди більш давній і глибокий зміст.

Традиційний великодній сніданок

Польські великодні традиції дуже тісно пов’язані з кулінарними традиціями – регіональними та сімейними. У всіх польських сім’ях, які відзначають свято Воскресіння, прийнято влаштовувати спільний сімейний великодній сніданок. На столі в поляків східних регіонів обов’язково з’явиться білий борщ (жур) з ковбасою і баба на солодке (зі спеціальною глазур’ю); у жителів гір – всілякі вироби з сиру та великодні баби (паски) …

Яйця як фарбовані

Їх можна фарбувати, обклеювати, вискребувати або варити у відварі. Забарвлення яєць до Великодня – це все ще живий обряд у цілій Польщі.

Писанки – так називаються розцяцьковані, зазвичай курячі яйця, які під час Великодня прикрашають польські будинки і столи. Їх назва походить від слова «писати», яке раніше означало малювати або вирізати візерунки (лат. рictura). Перші писанки, знайдені в археологічних розкопках на польській землі, були зроблені вже в X столітті. Сьогодні так називають кожне прикрашене пасхальне яйце, в той час як окремі декоративні техніки мають свої власні назви.

У багатьох культурах яйце вважається символом відродження, здоров’я, достатку та благополуччя. Це також невід’ємний елемент польського великоднього столу.

У Польщі в пасхальні дні яйця виступають в першорядній ролі. Багатовіковою традицією є забарвлення писанок. У Страсну суботу варені яйця кладуть в кошик з їжею, яку віруючі приносять до церкви для освячення. Пасхальна трапеза починається зазвичай з розділення яйця та поздоровлень.

На польських святкових столах переважають круті яйця з майонезом. Прийнято готувати також яйця фаршировані тунцем, лососем, раками або зеленою цибулею. Іншим варіантом для пасхальної трапези можуть бути яйця фаршировані в «шкаралупі», які варять, акуратно розрізають навпіл, виймають середину та фарширують порізаними або подрібненими білком і жовтком з петрушкою і сметаною. Такі яйця посипати хлібними крихтами і смажать на олії.

У польській традиції Великдень є особливо яскравим святом. Це час радості після завершення колись строго дотримуваного посту, а також проведення багатьох релігійних і народних обрядів. До цього дня ще вельми живі середньовічні традиції.

Святкове прибирання

Однією з форм підготовки до свята Великодня є домашнє прибирання. І зовсім не тільки для того, щоб квартира сяяла чистотою. Святкове прибирання стало традицією, оскільки це символ усунення з дому всіх слідів зими, заодно зла і хвороб, і очікування весни.

 

За п’ять днів до Марді Гра (Жирного вівторка) у Польщі відзначають Жирний четвер. У цей день починається Жирний тиждень – тиждень гастрономічного «відриву» перед Великим постом.

Жирний четвер – четвер перед Попільною середою, після якої починається Великий піст. Оскільки Жирний четвер тісно переплітається з Великим постом та Великоднем, то він відноситься до свят з «плаваючою датою». У 2013 урочистості припадають на 7 лютого.

 

Великий піст. Польська кухня в голодну пору

 

У давні часи в Великий піст у Польщі було прийнято утримуватися від їжі через релігійні міркування, а також відсутність харчових продуктів в голодну пору. Тепер в цей час можна проводити сміливі кулінарні експерименти.

Колись складання меню в передвесняну пору було чималим викликом. У коморі залишалися всього лише тьм’яна капуста, картопля та сочевиця, а також всяка смакота – солена, маринади, копчена, сушена та квашена їжа. Не дивно, що головний піст в Католицькій церкві припав саме на час нестачі їжі. Скромна пропозиція від природи відповідає душевним терзанням.

Попередником ошатної ялинки в Польщі був подлазник

 Подлазник – це верхівка ялинки або сосни, яку вішали в польських будинках мешканці гір.

Велика чи маленька? Штучна або справжня? Ялинка є невід’ємним елементом комерційної сторони різдвяних свят. Дорослі люблять її запах, дітей цікавлять те, що сховане під різдвяною ялинкою.

Вігилія – Переддень Різдва Господнього

Поляки – глибоко віруючий народ , тому релігійні свята мають, мабуть , найбільше значення в їх завантаженому житті.
Пасха, Задушки, Різдво, ось далеко не повний перелік свят у календарі. Зимові свята починаються в грудні – 6 грудня – Миколайки, свято святого Миколая, який приносить подарунки вихованим і слухняним дітям.

День Всіх Святих (1 листопада ) більш відомий у нас в його північноамериканському образі: гарбузи , вампіри , вовкулаки та інша нечисть. Винуватці свята « Всі Святі » за цим антуражем розпізнаються, м’яко кажучи, з великими труднощами. А між тим , це християнське свято було відоме ще в IX столітті. Свято було радісною та урочистою подією в церковному календарі , що підкреслювалося білим кольором літургійних шат . А ось день поминання покійних ( Dzień Zaduszny – 2 листопада ) з’явився в церковному календарі тільки в наступному, ювілейному для християнської ери , Х столітті. Саме тоді стали відправляти поминальні служби на противагу подібним язичницьким практикам . Пізніше мабуть все переплуталося , а цинічне ХХ століття з його довгим доларом на чолі кута підказало , що страшилки комерційно успішніші янголят і ми отримали те свято, що знаємо тепер.

4 червня. Свято свободи

Без битв на вулицях і кровопролиття шляхом компромісу і бюлетеня для голосування – так виглядала польська трансформація устрою. 4 червня відзначається 24-а річниця частково вільних виборів до парламенту, на яких поляки солідарно сказали «ні» комуністичній системі.

Пам’ять про 4 червня 1989 зберігає варшавський Дім зустрічей з історією, який вже п’ять років під гаслом «Вимкни систему» організовує Свято свободи. П’ятий випуск присвячений громадянам інших країн «народної демократії», які, як і поляки, були позбавлені громадянських свобод і вільного голосу. Програма включає в себе, серед іншого. виставки, присвячені Вацлаву Гавелу і народному повстанню в НДР в 1953 р., огляд кінематографії «демолюдов», або зустрічі з фотографом Крісом Неденталем і Тадеушом Рольке, авторами історичних знімків документують падіння комунізму. Вимикати систему ми будемо в місцезнаходженні Будинку зустрічей по вулиці Карів, а також на колишньому заводі з виробництва горілки Конесер в старій частині Праги.

30 травня – Свято Тіла і Крові Христових

У Польщі з цієї нагоди вихідний день, не працюють великі магазини та супермаркети.

Цього року 30 травня католицька церква відзначає свято Тіла і Крові Христових. У Польщі з цієї нагоди вихідний день, не працюють великі магазини та супермаркети. Продукти у цей день можна купити тільки в невеликих магазинчиках і то за умови, що за прилавком стане сам власник або співробітник, який погодиться працювати у вихідний день. Як підкреслює Данута Рутковська з Державної трудової інспекції, в свята штатні співробітники не мають права працювати.

«Всі робітники, прийняті в якості постійних, штатних співробітників не мають право виходити і виконувати свої обов’язки».

Коляда – слов’янське свято зимового сонцевороту

У давні часи, ще до християнства, в день зимового сонцестояння слов’яни знали, що це переломний період у природі. В цей час йде гостра боротьба добра та зла, стають поруч кінець та початок, так як  22 грудня день найкоротший, а ніч – найдовша. Наші предки вважали, що за народними легендами в цю ніч відкриваються світи: світ богів – небесний, світ людини – земний, світ підземних багатств та померлих – підземний. 22 грудня сонце (Коляда) вмирало, але потім знову народжувалося.

3 травня – День Конституції

3 травня в Польщі Національне свято – День Конституції.
3 травня 1791 була прийнята перша конституція в сучасній Європі конституція і друга в світі, після США.

Конституція була прийнята в атмосфері державного перевороту на схилі незалежної I Республіки Польща, після першого розбору, в період ослаблення влади.
Закон в першу чергу з’єднував країну – зніс державну окремість між Короною та Литвою, ввів цілісні уряд, фінанси і армію.

Мабуть, не потрібно бути фахівцем з історії Польщі або з історії права, щоб чути про Конституцію 3 травня. Досвід показує, що якщо на співбесіді на Карту полякапретендента просять назвати головні польські свята, то поряд з католицькими святамиРіздвом і Великоднем, як правило, першими в голову приходять і два світських –Конституції 3 травня і День Незалежності (11 листопада). Півроку тому ми з вами вже говорили про події 1918 року, сьогодні ж прийшов час заглянути ще глибше в історію, на рік 1791 …

Польща – одна з найдемократичніших держав Європи в ранньомодерний період. Але те, що колись здавалося досягненням до кінця XVIII століття зіграло з Польщею злий жарт. Широкі права шляхти призвели до перетягування ковдри на себе і перешкоджало модернізації та розвитку держави. У правовій практиці Речі Посполитої існував принцип liberum veto, який дозволяв блокувати будь-яке рішення сейму всього лише одним голосом «проти». Чи треба говорити, що це заважало ухваленню потрібних для розвитку країни рішень і призводило до стагнації держави, плодило політичну корупцію, коли розвиток Польщі блокувалося не тільки приватними інтересами окремих магнатів, а й «друзями-сусідами».

 11 листопада – День Незалежності Польщі

Відзначають його сьогодні, тобто 11 листопада на честь незалежності від Російської Імперії. З 1939 по 1989 роки він офіційно не відзначався спочатку внаслідок окупації, пізніше через входження країни до соціалістичного табору. Сьогодні в цей день влаштовується військовий парад у центрі Варшави, а також зі святковими промовами виступають президент країни та інші державні та громадські діячі. У багатьох містах проходять святкові заходи, концерти та народні гуляння.

Дякуємо Єлизаветі за виконану роботу.