З польської мови перекладала учениця 8-А класу Косенок Дар’я.

Столиця воєводства Шльонська, Катовіце, була зафіксована в документах у 1598 р. Але поселення, що знаходились на теренах теперішньої Катовіце, очевидно, значно старші. Найстарший катовіцький район-це Дуб (Dąb). Розвиток Катовіц дав початок об’єднанню залізної дороги на трасі Вроцлав – Мисловіце, а в наступних роках об’єднанню з Берліном, Краковом, Віднем і Варшавою. У 1865 р. Катовіцам надали статус міста, а у 1922 р. воно стало столицею автономного Шльонського воєводства з власним парламентом і скарбницею. Після Другої світової війни,під час якої Катовіце знаходилося в окупації німців, місто знайшло своє давнє призначення. У роках 1953-1956 воно було перейменоване на Сталіногруд. Неможливо назвати та описати всі цікаві міста та атракціони, які чекають на туристів у Катовіцах – музеї, спортивні центри, кінотеатри та театри. Символом Катовіц, напевно, є Сподек (Spodek (польск.) -блюдце) – місцевий центр спорту та відпочинку. Цей видовищно-спортивний зал був збудований по проекту архітекторів з Варшави, що виграли конкурс оголошений у 1959 р. Спочатку Сподек повинен був стояти в Шльонськім парку, але ні. Жентек – архітектор проекту – був так ним захоплений, що переніс його і поставив його біля поля. (??) Через високий рівень спортивних подій ,таких як, Чемпіонат Світу, Чемпіонат Європи та Світова Ліга з волейболу, у Сподку організовуються концерти відомих виконавців. Більше 25 років тут відбувається музичний фестиваль Rawa Blues, близько 30 років проходить фестиваль Metalmania і 15 років – Mayday. Неподалік від Сподка, на теренах давньої копальні Катовіце, з’явилася будівля, яка зветься зоною культури. Там знаходиться центр Конгресу, студія Народного Симфонічного оркестру польського радіо , а також Шльонський музей. Концертний зал NOSPR вміщує в собі велику кількість глядачів (1800 місць), відрізняється унікальною акустикою та є одним з найкращих концертних залів у світі, а архітектура будівлі – це винятковий спосіб об’єднати сучасність, традиції та індустріальну тему. Музей збирає різних представників багатьох областей культури (велика колекція польського малярства), етнографії та історії Гірного Шльонська. Також, при музеї стоїть Центр Польської Сценографії. Черговим пунктом нашої екскурсії є Ринок (Rynek) та його околиці. Місце зазнало реконструкції в останніх роках, завдяки чому Ринок знайшов своє початкове призначення – представляти центральну площу. Неподалік стоїть Шльонський театр ім. Св. Виспянського, найбільша драматична сцена в Гірному Шльонську. Будівля була збудована по проекту Карла Морітца, відкритого в 1907 році. На сцені театру грав Густав Голубек, дебютував Тадеуш Ломніцкий, а багато років потому його акторський досвід успадкували Марек Кондрат і Кшистов Колбергер. Вистави відбувались на Великій сцені, а також на Камеральній сцені і сцені з Малярні. На виході з Ринка ми можемо побачити вулицю Міцкевича, при якій стоїть давня міська лазня і місце, де в роках 1900-1939 стояла, спалена німцями, найбільша катовіцька синагога разом із давньою Королівською Гімназією. Якщо йти з Ринку до Варшавської вулиці, можна побачити два найстарші катовіцькі костьоли – євангельський і католицький. Перший з них , побудований у 1858 році євангельський костел Панської Неділі, то заразом найстарша будівля в історичному центрі міста. Архітектура костела об’єднує в собі елементи неороманського стилю, ренесансу і сецезії. При костьолі працює невеликий музей, у якому можна познайомитись з пам’ятками історії парафії та євангельською літературою, у тому числі і з унікальним примірником Біблії XVI ст. До історичних пам’яток також належить костел Святої Діви Марії, збудований у роках 1862-1870. Вулиця Маріацька, яка бере свою назву від костьолу, протягом багатьох років була головною артерією міста з великою кількістю закладів, а зараз є популярним місцем для прогулянок. З вулиці Маріацької, або просто з Ринку, варто перейти на другий бік залізної дороги. У той частині частині міста в міжвоєнні роки будо побудовано ряд представницьких закладів, важливих для міста і регіону. Одним із них є будівля Шльонського Сейму. Ця монументальна споруда мала бути свідком могутності Польської держави. Неподалік знаходиться Кафедральний Собор Христа Спасителя, який є найбільшим у Польші, що був реставрований у 1955 році. Всередині домінує фігура Пресвятого Христа, поставлена над головним вівтарем. Елементом Собору є також крипта катовіцьків єпископів і академіцька крипта. Від Собору варто піти на захід, у напрямку вулиці Кошцюшки і далі до Склодовській-Кюрі, що забудована великою кількістю модерністичних кам’яних будинків з тридцятих років ХХ століття. В Катовіцах можна знайти 2 мікрорайони: Гішовєц і Нікішовєц. Перший мікрорайон був збудований для робітників з копальні «Гесхе» у формі 2- і 4-поверхових домівок з садами. Кількість мешканців була завелика, тому поруч збудували ще один район, що складається з 3-поверхових блоків. Цікавим є факт, що в 1919 мешканець Нікішовця, Августин Нєспорек відкрим напроти ресторана фотостудію, що працює і по цей день. У Гішовцю і Нікішовцю на увагу заслуговують вузькоколійка «Балкан», філія Музею Історії Катовіц, Шльонська корчма, давній пивний бар «Гварек», водонапірна башта і лісництво.

Дякуємо Косенок Дар’ї та Бернадетті Біалек за надану інформацію!