Учениці 10-А класу Шепель Настя та Бобир Катя переклали з англійської мови інформацію про місто Забже. Буклети з інформацією надали наші польські партнери.

Тож знайомтесь!!!

    

Місто індустріальної спадщини туризму.

Вже більше двохсот років історія Забже була тісно пов’язана з видобутком вугілля і важкою промисловістю. Сьогодні майбутнє Забже формується сучасною промисловістю, університетами, науково-дослідницькими інститутами та розширенням сектора послуг. Місто славиться своїми культурними, спортивними, розважальними заходами і промисловим туризмом. Це є одне із найважливіших місць в Європейському маршруті індустріальної спадщини (ЄМІС) та промислових пам’яток в Сілезії.

Біскупіце, найстаріший район міста, був вперше згаданий в 1243 році. В 1305 так назвали Registru Vuasdensa та додали сусідні Грубовіце, Заборже та Забже. У 1790 році між Павловіце та Заборже були знайдені багаті родовища вугілля, які породили сучасну індустрію ( такі як шахти, сталеварні виробництва і коксохімічні заводи). В 1873 році населення Забже було більше 38.9 тисяч людей. І незважаючи на той факт, що Забже мало власну залізницю, систему водопостачання та трамваї, ця територія досі залишалася селом.

Після сілезьких повстань і плебісциту (1919-1921) велика частина графства була включена до складу Веймарської республіки. Тільки села Кончице, Павлув та Макосчові залишалися на території Польщі. Після закінчення Другої Світової Війни Забже і вся верхня Сілезія стали частиною Польщі (з 1945 року).

В середньовікових документах Забже називали Садрбе. Деякі історики зв’язують з вираженням “za brzegiem” (через річку), яка може відноситися до місця колишнього поселення на іншому березі річки Bytomka. З іншого боку, в старій польській мові, слово дебра або debrz означало V-подібний поперечний переріз струмка.

Найбільше село в Європі

У 1873 році Забже було місцем країни, яке включало в себе 26 сіл . На початку 1920-х населення Забже було майже 70 тисяч людей. Так чому Забже залишався селом? Причина була простою. Статус-кво влаштовував великих промисловців і землевласників. Як жителі міста, вони повинні сплачувати вищі податки. Статус міста Забже надали в 1922 році.

Один з п‘яти

Забже (приблизно 178 000 жителів) є одним із найбільших міст в Сілезії. Площа міста 80,4 квадратних кілометрів. Місто розподілено на 18 адміністративних округів. Сектор послуг розвивається швидко. В Забже знаходяться Медичний Університет Сілезії, Силезійський Технологічний Університет, Академія Фізичної Культури, Вища Технічна Школа і Польска Академія Наук. Великі культурні установи включають в себе Будинок Музики і Танцю, Філармонію, Новий Театр, Муніципальний Культурний Центр і Міську Муніципальну Бібліотеку.

Герб і флаг

За рішенням міської ради від 11 червня 2012 року Забже має герб, що представляє: «золотий (жовтий) щит з блакитною шестернею з 12 видимими зубцями, які, в нижній частині, покриті трьома вежами: 2 найменші ззаду та найбільша спереду, всі червоні». У той час як прапор міста: «складається з трьох горизонтальних смуг: червоного, синього і золотистого (жовтого) кольору».

Побратими Забже

Забже співпрацює з наступними містами-побратимами: Ессен (Німеччина), Калінінград (Росія), Лунд (Швеція), Ротерхам (Великобританія), Рівне (Україна), Зангерхаузен (Німеччина), Секлен (Франція), Трнава (Словаччина) і Захле (Ліван).

Перша пересадка серця в Польщі

В листопаді 1985 р. професор Релига виконав першу успішну пересадку серця в Забже. В сьогоденні він працює в Сілезькому Центрі Хвороб Серця під керуванням професора Маріана Зембала.

Він здійснює найбільшу програму по трансплантації серця для дітей і дорослих. В той час як професор Реліга працює над розробкою штучного серця.  З 1992 року влаштовуються концерти Серце Серцю, які є виразом вдячності спонсорам і друзям за це заснування,які організовуються в Домі Музики та Танцю. В 2014 році був випущений фантастичний фільм “Bogowie”( реж. Лукас Палковскі). Це біографічна історія професора Реліга і центра в Забже, він мав великий успіх. До кінця 2014 року фільм подивилися більш ніж 2 міліонна глядачів в Польщі.

Промислова спадщина Забже

В 19 і 20 столітті Забже був одним із найголовніших промислових центрів в Європі. Після соціальних і економічних змін в Польщі (1990-і) деякі заводи важкої промисловості набули форми індустріальних пам’ятників. Сьогодні, після реконструкції, вони повні туристичних, культурних та розважливих функцій. Дії міста визнала Всесвітня Туристична Організація Об’єднаних Націй (ВТООН). З 2004 року в Забже проводять безліч міжнародних конференцій, присвячених індустріальної спадщині і туризму. В 2008 році Міжнародний Документаційний та Науково-дослідницький центр індустріальної спадщини і туризму розташувалися в шахті Гуідо. Через рік відбулася перша Міжнародна Туристична Ярмарка Індустріальної Спадщини та Підземного Туризму. В 2014 році декілька тисяч людей з Польщі та закордону прийняли участь в цій дводенній події. Як завжди, це супроводжувалося численними презентаціями, виступами і конкурсами.

Відомі жителі Забже

В минулому і тепер багато відомих людей були зв’язані із Забже, включаючи: Ян Бадестінус (священик), Станіслав Б’єнеш (драматург), Домінік Бьом (архітектор), Едвард Чьорний (композитор), Донерсмарк (індустріаліст), Дьюбелс (активіст), Хагерс (активіст), Влодимир  Любанскі (футболіст), Ернест Поль (футболіст), Фрідерік Вільгельм фон Реден (індустріаліст), Реліга (кардіологічний хірург), Жозеф Шмідт (атлет), Хенс Тобола(скульптор), Крістіан Зімерман (піаніст) та Вітольд Ждановіч (фізик).

Події в місті

Найбільш важливі події в місті є: Новорічний Концерт (січень), кавалькади Магів (січень), Різдвяні колядки (січень), Лаврові Вінки Навичок і Компетентності (січень), Сілезійський конкурс піаністів (березень), тиждень Землі (квітень), Дні Папи Джона Іоанна другого (квітень, жовтень), Міжнародний Танцювальний Фестиваль (травень), Міжнародний Туристичний Ярмарок Індустріальної Спадщини та Підземного Туризму, Конференції про Індустріальний Туризм (травень), Столичне Свято Родини (травень), Ніч в Музеях (травень), Травневі ігри (травень), Музика в Саду (травень-серпень), Міжнародний Фестиваль Малювання (червень), Індустріада (червень), Фестиваль Оркестру Едварда Чьорного (червень), Фестиваль Квітів (червень), Фестиваль Саморобної Музики (червень), Міжнародна Кардіологічна Конференція (червень), Літо Музики (липень-серпень, кожну п’ятницю протягом свята), Міжнародний Фестиваль Органу Антоні Хлондовскі (вересень), Парад Регіонів (вересень), Ніч Театрів (вересень), Скарбникові Годи (жовтень), Свято Міста Забже (жовтень), Польський Сучасний Театральний Фестиваль «Rzeczywistosc Przedstawiona» (жовтень) Міжнародні Мастер-класи – Звук та Колір (жовтень), Дні Старої Музики (жовтень), Фестиваль Кшиштофа Пендерецького (жовтень), «Серце серцю»  Концерт Розвитку Кардіохірургії (листопад), Міжнародна Конференція: «Культура Центральної Европи» (листопад), Барборка (грудень), Різдвяна Ярмарка – Різдво Приходить (грудень), Різдвяний Концерт (грудень), Новий Рік (грудень).

Шахта Гуідо

Кожен може відчути себе шахтарем в шахті Гуідо. Спуститися під землю в оригінальному ліфті. Два туристичних маршрутів на рівнях 170 м і 320 м. Презентації гірських машин і експлуатаційних пристроїв, поїздка в електричці. Музичні спектаклі, виставки і театральні вистави.

Все це змусило the National Geographic Traveler поставити Шахту Гуідо в топ 50 турів на весь час.

Шахта принца

Шахта Гуідо була заснована в 1855 році князем Гуідо Хенкель фон Доннерсмарк, одним з найбагатших промисловців 19-го століття в Європі. Спочатку використовувався перший рівень (170 м), потім другий рівень (320 м). Проте, в 1887 році низька продуктивність заводу змусила продати шахту Прусській державній скарбниці. Видобуток вугілля було припинено в 1928 році.

Від шахти до пам’ятника

Експериментальна вугільна шахта М-300 працювала між 1967 та 1982 роками. Після того, як шахта була зачинена, об’єкт став частиною Вугільно-Добувного Музею в Забже. Проте, це не призвело до кінцевої ліквідації. Тільки в наступні роки спроби міської адміністрації і багатьох інших установ, а також значні фінансові витрати дозволили перетворити Гуідо в унікальний індустріальний пам’ятник в Європі.

На поверхні

У шахті ви зможете відвідати зовнішні і підземні ділянки. Перший з них включає в себе “Залізничний” вал, моторне приміщення і окремо стоячі експонати. Останні з них включають в себе: колесо з валу Маkoszowy (5 м в діаметрі), потяги, які використовували для підземного транспортування шахтарів, компресори та багато інших пристроїв. У машинному відділенні, побудованому підйомне машину 1927 року Берлін досі працює, і це веде ліфт з поверху, який використовується для підземної перевезення туристів.

Маршрут вздовж першого рівня (170 м)

Маршрут на цьому рівні 400 метрів завдовжки, 1 годину часу займе відвідування цього рівня. У розкопках 1880-х років на виставці можна було побачити гірничорудні візки і інструменти, опори коридорів і аварійно-рятувальне обладнання. В одному з них відображається унікальний насосний комплекс початку 20-го століття. Є також понад старі стайні, яким понад 100 років. Під час нашої екскурсії ми можемо захоплюватися геологічною будовою скель повз яких ми проходимо з ознаками тектоніки, відкладень і кристалів кальциту. Трагічна доля солдатів-шахтарів, витіснених примусовою працею в 1950-х роках відзначається виставкою документів, фотографій і обмундируванням.

Маршрут вздовж другого рівня (320 м)

Рівень 320 м складається з камер і коридорів з 19-го і 20-го століть, які в 2,5 км завдовжки. Проте, туристичний маршрут складає 1,2 км і це є найглибший маршрут в вугільній шахті цього типу в Європі. Туристи можуть відвідати шахту обладнавшись шоломами, лампами і газовими поглиначами. Під час двогодинної поїздки, туристи потрапляють на «обличчя» шахти, де спостерігають, як працюють прохідницькі комбайни і конвеєрні стрічки. 430-метрова поїздка в електричному потязі, який висить, який може вмістити 32 туриста, є головною визначною пам’яткою.

Зона К8

На рівні 320 м були збережені чотири величезні камери. У минулому вони були використані в якості: Дослідницької Палати № 8, Механічного Цеху, Компресорною Насосною Залою. Сьогодні вони складають так звану зону K8, яка призначена для культурної, ділової і розважальної діяльності. Її центр знаходиться в Дослідницькій палатi № 8, який може вмістити 250 чоловік. Це є місце для проведення заходів у рамках циклу Рівня Культури -музичних, театральних і комедійних спектаклів. У свою чергу, Механічний Цех є ідеальним місцем для проведення тренінгів і конференцій. Він має місткість 96 місць, розташованих як в кінотеатрі. Компресорна кімната виглядає, як банкетний зал з величезними гірськими машинами. Все підсвічується десятками гірських ламп, що звисають із стелі. I в насосному залі знаходяться клуби робітників, де подають смачні закуски і пиво «Гуідо».

 Музей шахти в Забже

Звуки тропічного шторму, вітер і запах лісу. Величезні тварини – дракони, ящірки, приховані у сутінках стволів дерев. Відбитки кори і рослин в скелі. От як починається мультимедійна виставка «Вуглецеві Лісові Таємниці», яка показує, як були сформовані торф і вугілля. Це один з десяти постійних експозицій в музеї вугілля.

Oфісна будівля колишнього aдміністратора

Основу колекції складають експонати, подаровані музеєм гірської справи в Сосновец і виробничим відділенням Міського музею в Забже. Сьогодні вона налічує більше 32 тисяч позицій каталогу. Більшість експонатів представлені на постійних і тимчасових виставках музею.

Природні ресурси Польщі.

Польща має великі природні ресурси. Серед них є : вичерпні види палива, руди, хімічна сировина і будівельні породи. «Мінерали польських земель» були представлені на виставці так, як вони виглядають. Існує електронна карта країни, де можна побачити розподіл усіх місць корисних копалини. Багато учених, такі як Станіслав Сташица, Роман Райгер і Ян Самсонович, сприяли розвиту польської гірничодобувної промисловості. Виставка «В крузі думки і таланту в Польщі» представляє свої досягнення.

Вік пари і хімії

З тієї миті люди почали використати вугілля, як енергетичну сировину, вона стала дуже популярною. Це сприяло розвитку парового двигуна, і це, у свою чергу, до промислової революції. По-перше за допомогою вантажопідйомних машин і сливу насосів дозволило збільшити глибину, з якої було розкопано вугілля. Незабаром було досліджено, що сучасна хімія не може функціонувати без цього. На виставках “Все розпочалося з вугілля” і “Вугілля в якості хімічної сировини” були представлені ці факти.

Від масляної лампи до гірничовидобудних машин

Предметом великої частини музейних виставок є присвята розробці інструментів, машин і устаткування, які використовувалися в гірничодобувній промисловості. Виставки включають «Історію технологій в польській вугільній промисловості», «З лампою впродовж віків» і «Гірничі  зв’язки». Вони показують специфіку різних галузей гірничодобувної промисловості від добування, осушення через вентиляцію та освітлення до зв’язку і транспортування. Тут ми можемо дізнатися, яке було сприйняття на слух, зір і нюх, що використовувалося у минулому. Ми стежитимемо за шляхом освітлення  від середньовічної газової лампи до сонячної лампи. Ми побачимо реконструкцію гірської стіни і коридор з дерев’яними опорами. Реальність виставки помножується звуками падіння води, кування і ударами молотків, свердління або іржанням коня, який тягне візок із вугіллям.

Не тільки музейні уроки

У рамках своєї освітньої програми, установа організовує музейні уроки для дітей і підлітків, а також класи для дорослих. Їх мета – донести культурну спадщину Сілезії і старого індустріального обличчя регіону. У колекції бібліотеки є 9 тисяч книг і журналів. Серед них є колекція про добуток дорогоцінних і металургійних друкованих видань, у тому числі старі гравюри з 16го-18их віків. Крім того музей організовує тимчасові виставки і випускає свої власні публікації.

Дякуємо дівчатам із команди “Класна школа” та Бернадетті Біалек за надану інформацію.