Відомий філософ доби Відродження сказав: «Рослина без коріння всихає, людина без минулого не живе». У XVII столітті, коли європейські митці та науковці почали активно вивчати історичну спадщину своїх народів задля доведення самобутності й оригінальності культури кожного з них, ці слова стали символічними. Сьогодні, у столітті XXI, вони надзвичайно актуальні для українців, бо, напевно, небагато у світі націй, які так погано знають свою історію.

Змінюютьсячаси, епохи, люди … Але вічнимзалишаєтьсяпрагненнялюдини до добра, любові, світла, краси, істини. Найбільше щастя для школи і батьків – виростити здорових і високоморальних дітей.

Одним із  основних завдань школи на сучасному етапі є формування свідомого громадянина, патріота і професіонала. Патріотизм – це глибинне усвідомлення індивідом своєї єдності з Батьківщиною як окремою духовною, суспільно-політичною, економічною, культурною, територіальною цілісністю. З усебічного вивчення під керівництвом учителя природних, соціально-економічних та історичних умов рідного краю (села, району, міста, області, школи), тобто з краєзнавства, починається українознавство. Важлива  роль в цьому відводиться  вихованню історією, зокрема засобами історичного краєзнавства, яке виконує не лише науково – пізнавальні, а й виховні функції. Одне з чільних місць належить вихованню любові і дбайливого ставлення до рідноїземлі, – своєї “малоїбатьківщини”,їїісторії, поваги до народних традицій і звичаїв, фольклору, любові до рідної природи. Нема в людини місця дорожчого, ніж те, де вона народилась, землі, на якій зросла… Щоб по-справжньому любити рідний край, його слід добре знати, необхідно вивчати його історію, мову, культуру. Місцевий матеріал, з одного боку,-  засіб активізації  пізнавальної діяльності учнів  і конкретизації  загальноісторичних подій, а з іншого, – частина системи знань з вітчизняної історії. Цілеспрямоване вивчення історії рідного краю як невід’ємної частини історії країни, допомагає вчителеві пов’язувати навчання з життям, виховувати на прикладі життя батьків, славних земляків – героїв війни і праці, готувати молодь до трудової діяльності, готовності захищати Батьківщину. Саме краєзнавство є безцінною  скарбницею збереження  історичного досвіду багатьох поколінь, всього  того найкращого, що витримало  випробування часом у сфері матеріальної  і духовної культури. Ця скарбниця є тим своєрідним містком, який зв’язує  покоління минулі з поколіннями сучасними і прийдешніми. Сучасна  якісна  шкільна  освіта  неможлива  без   дослідницької  роботи  учнів. Важливою  ланкою  в  дослідницькій  роботі  є   історичне краєзнавство, зокрема   краєзнавчо  –  пошукова  робота.

Краєзнавча робота дає найбільший педагогічний ефект тоді, коли вчитель   не обмежується  передачею готових відомостей, а організовує  учнів  на самостійний пошук краєзнавчих знань. Цим  забезпечуються широкі можливості  для самостійної діяльності учнів, пошуку, дослідження і навіть відкриття.

У процесі краєзнавчої роботи учні самостійно засвоюють матеріал, відпрацьовують вміння та розширюють загальноосвітні знання. Успішні результати краєзнавчої роботи суттєво залежать від того, на скільки сам вчитель-краєзнавець зможе зацікавити учнів.

Виховувати і навчати дітей треба так, щоб вони усвідомлювали себе з одного боку – дітьми своїх батьків, внуками і правнуками своїх предків, а з іншого боку – дітьми своєї країни. Бо людина лише тоді стає активним членом нації, коли чітко знає,хто вона, з якого роду, коли дійсно знаєсвій народ, його історичну долю, його колію в історичному житті.

Творча команда  дітей «Краєзнавці»  працює над  дослідженням життя і діяльності видатних постатей  Черкащини, досліджує їх біографічні дані, досягнення у різних галузях науки, мистецтва, політики, суспільного життя. Результатом цих досліджень стануть творчі роботи школярів (презентації, кросворди, ігри  „ Відповідності“),  які можна буде використовувати на уроках математики, історії, інтегрованих уроках та у позакласній роботі.