«Використання хмарних технологій як засіб стимулювання самоосвіти, самовдосконалення учнів та вчителів»

Виступ_педрада_25.01 (1)Інтерактивна_дошка_кабінет_хімії (2) Виступ на педраді вчителя хімії Гавриліної В.В.

Сучасний перехід України до інформаційного суспільства, коли до Інтернету може підключись практично будь-яка людина, обумовлює можливість переходу до так званих «Хмарних послуг»[1]. Останнім часом впровадження хмарних технологій стрімко зростає, завдяки цьому освіта стає ще доступніше, адже, вчитися можна скрізь: у приміщенні та на відкритій місцевості.

Хмара – це деякий центр, сервер або їх мережа, де зберігаються дані та програми, що з’єднуються з користувачами через Інтернет.

Загальною перевагою для всіх користувачів хмарних технологій є те, що отримати доступ до «хмари» можна не лише з ПК чи ноутбука, але також з нетбука, смартфона, планшета, тому що головною вимогою для доступу є наявність Інтернету, а для роботи програмного забезпечення «хмари» використовуються потужності віддаленого серверу; споживачі використовують програми без їх установки. Слід зазначити, що доступ до хмари можуть мати одночасно тисячі людей, що мають права доступу.

Вчителі можуть використовувати хмарні технології для дистанційного навчання, на уроках та позакласній діяльності, а також в методичній роботі.

При цьому реалізуються певні задачі: отримання оперативної інформації, миттєва комунікація із колегами або учнями (відбувається оптимізація часу навчального процесу), поширення власного досвіду, підвищення кваліфікації, ознайомлення із передовим досвідом вчителів.

Питання використання хмарних обчислень для організації тестування розкрито у роботах Морзе Н.В., Кузьминської О.Г. [3], організація самостійної роботи за допомогою хмарних сервісів Яндекс відображено у роботах Алексанян Г.А. [2], організація «віртуальної» вчительської засобами Google-site досліджується Рождественською Л.В. [4], «віртуального кабінету» або «віртуальної вчительської» засобами сервісів Google та Microsoft розкривається С.Г.Литвиновою [6].

Дистанційна самоосвіта вчителів. За останні декілька років суттєво змінилася методична робота вчителів. Від складання величезних паперових «папок» самоосвіти вони перейшли до хмарних технологій. Вчителі дистанційно навчаються приймаючи участь у вебінарах, майстер-класах, відвідуючи сайти МОН, МАН, преси («Дистанційна Академія» видавництва «Основа», «Osvita.ua» та інші) або блоги інших вчителів. Відбувається швидкий обмін досвідом, стимулюється самоосвіта та самовдосконалення вчителів. Вражає те, що цей процес відбувається не через тиск адміністрації, а за власним бажанням. Часто вчителі оплачують таке навчання власним коштом, розуміючи наскільки важливо отримувати знання та не відставати від учнів в питаннях використання гаджетів.

 «Перегорнутий клас» або «перевернене навчання» – це зворотній

метод навчання, коли лекції та вивчення предмета відбувається онлайн [8], а домашнє завдання або закріплення матеріалу виконується в реальному класі. Цей метод в Сінгапурі називають методом «продуктивних провалів» («productive failure») [10]. Його запропонував глава Лабораторії досліджень навчальних процесів Національного інституту освіти країни Ману Капур. За його ідеєю учням пропонується спочатку спробувати розв’язати приклад або рівняння, а тільки потім пояснюють як це зробити. Використовується декілька сервісів для «перегорнутого навчання» [11]. Взагалі, всі хмарні технології, про які далі піде мова можна використовувати для даного методу. Вчителі можуть викладати навчальний матеріал, відео, фотоматеріали у себе на блозі, на сайті навчального закладу, Диску Google або на стіні в соціальних мережах, запропонувати учням ознайомитися з темою, а вже на уроці проводити обговорення, закріплення або опитування. Для контролю навчальних досягнень також можна використовувати ці ресурси.

Онлайн-навчання [7]. МВОК – масові відкриті онлайн курси [8].

Зараз у багатьох країнах світу університети та школи на своїх сайтах та інших освітніх ресурсах завантажують відеолекції, інтерактивний перелік літератури із пропозиціями масових відкритих онлайн-курсів (MOOC) на таких Інтернет-платформах, як Udacity, Coursera і EdX, створюючи, таким чином, дивовижно багатий банк даних із різних освітніх напрямів.

З 2009 року в Україні впроваджується науково-педагогічний проект «Дистанційне навчання школярів». В рамках науково-педагогічного проекту «Обласна електронна школа «Школа, відкрита для всіх» на порталі «Класна оцінка» вчителі Дніпропетровської області по різним предметам створили  відкриті онлайн курси для учнів з особливими освітніми потребами.

Харківська компанія «Сміт» пропонує електронні засоби навчання: віртуальні хімічні та біологічні лабораторії та підручники, що включають сучасні мультимедіа-системи. Їх можна використовувати on-line  з планшета або ПК під час уроку при виконанні лабораторних дослідів або вивчення нового матеріалу, як домашнє завдання для закріплення знань або при використанні методу «перегорнутого класу».

Хмарні платформи. Єдиний інформаційний простір в освіті планується побудувати [6] з використанням хмарних технології, які надає компанія Microsoft Україна. Загальноосвітні навчальні заклади для впровадження нових форм проведення уроків, безпечного зберігання даних і електронного обміну даними будуть застосовувати хмарний сервіс Office 365, базовий тарифний план якого доступний для освітніх установ безкоштовно. В Дніпропетровському ліцеї інформаційних технологій при ДНУ імені Олеся Гончара учні, вчителі, батьки та адміністрація ліцею використовують цей сервіс для організації навчально-виховного процесу, миттєвої передачі інформації, спільної роботи над проектами. Створюється тісний зв’язок між учнями та вчителями, оптимізується та суттєво полегшується координація роботи на уроці та позакласній діяльності.

В листопаді 2015 року відбувся  дистанційний майстер-клас “Хмарне портфоліо педагогічної діяльності” в рамках ІІІ міжнародної освітньої онлайн конференції INTEL для України та країн СНД “Нові горизонти ІКТ для сталого розвитку та освіти”. В результаті 67 вчителів України створили власне хмарне педагогічне портфоліо на Google диску. Всі документи, презентації, фотографії та відео необмежений час зберігаються, при роботі інформація кожної секунди запам’ятовується і не може зникнути, як це буває на комп’ютерах. Власник може за бажанням відкрити доступ до перегляду або спільної роботи іншим користувачам.

Хмарна платформа Google Apps Education Edition надає такі сервіси: календар Google, електронна пошта Gmail,  диск Google, сайти Google, диск Google,  Google Docs.

Диск Google – сховище зберігання власних файлів та можливість настройки прав доступу до них.

Google Docs – сервіс для створення документів, таблиць, презентацій можливістю надання прав спільного доступу декільком користувачам.

Можливості хмарного освіту:

– зберігання фото, відео, текстових документів необмеженого обсягу;

– спільна діяльність на віддаленій відстані;

– доступність поза межами роботи;

– миттєве збереження інформації.

Зручність і універсальність доступу [1] забезпечується широкою доступністю послуг. Разом з тим, існують певні проблеми з боку безпеки, коли хмарні Провайдери можуть роками зберігати важливу інформацію на своїх серверах, а кібер – злочинці – перехоплювати інформацію. Звісно, великі хмарні провайдери застосовують всі можливі засоби для забезпечення максимальної безпеки інформації і вкладають кошти в розробку нових, ще більш ефективних засобів захисту, проте поки що не варто зберігати чи передавати особливо важливі документи в «хмари».

Ведення блогу. [2] Блог – (веб-щоденник) це сайт, який є лентою записів (постів), які постійно доповнюються, сортируються за часом та датами. Його створювати набагато легше, ніж сайти, тому будь-який вчитель здатний на це. На ньому можна розміщувати текст, зображення, мультимедіа. Блог обов’язково містить можливість залишати коментарі тими хто його відвідує, а тому він є  інтерактивним середовищем спілкування учнів та вчителя. За допомогою цього сервісу вчитель-предметник або класний керівник може збирати інформацію, анкетувати учнів або батьків, виконувати контроль знань, організовувати проектну діяльність або проводити рефлексію після будь-яких заходів. Це ефективний засіб популярізації предмета або своєї діяльності.

Використання гаджетів. Гаррет Ріттер [7]  керівник відділу мистецтва в англійській школі Уїллоу, який у 2013 році отримав престижну премію Пірсона за видатне використання технологій під час уроків, підкреслює, що навіть у простому сучасному смартфоні закладено набагато більше комп’ютерної потужності, ніж у космічному кораблі, що доставив першу людину на Місяць.

На уроках хімії та основ здоров’я  під час виконання короткотривалих проектів учні використовують смартфони, планшети, ноутбуки для пошуку в мережі Інтернет інформації, малюнків, які ілюструють виступ їхньої групи перед класом. За відсутності підручників в смартфонах та планшетах використовується їх електронна версія. Учні навчаються усвідомлено використовувати цифрові технології.

Відеоблогінг [12]. Коли Гаррет Ріттер [7] запропонував своїм учням зробити серію навчальних відео з використанням студії звукозапису та завантажити їх на You Tube, вони в результаті отримали 185 тисяч переглядів: «Для моїх дітей із бідного району Кардіффа було просто дивовижно використати широкі можливості Інтернету».

Наші учні також знімають на мобільні телефони або планшети домашні досліди, а потім показують на уроці, або під час перерви. Наприклад, в 7-му класі  це дослідження взаємодії соди із кефіром або лимонною кислотою, в 10-му класі учні навчаються позбавлятися від накипу на стінках чайника в побуті. А учні 11-х класів вивчають побутові способи виведення плям із тканини, створюють цікаві фільми-детективи або казки та викладають їх на You Tube.  Приємно, що діти часто залучають батьків та маленьких братиків і сестричок до цієї роботи. Це пропагандує предмет хімії та зміцнює родини.

Соціальні медіа. Учні давно вже навчилися інтегрувати соціальні мережі в навчання. Під час роботи над довготривалими проектами вони в групі обмінюються інформацією для виступу або створення презентації. Відбувається процес спільної роботи над проектом.

Якщо використовувати соціальні медіа обережно і з розумом, вони можуть слугувати як корисний інструмент, а не як відволікаючий фактор, як це буває зазвичай.

Група у Facebook або інших соціальних медіа [9] дозволяє забезпечити для учнів простір, де вони зможуть ставити запитання та отримувати на них відповіді. Коли вони повернуться після школи додому і приступлять до виконання домашніх завдань, то зможуть поставити запитання, що їх цікавить, на стіні групи, на яке ви як учитель чи хтось з однокласників зможете дати відповідь.

Таким чином, хмарні технології спричинили справжню революцію в освіті, спонукають учнів та вчителів до самоосвіти і самовдосконалення.

Посилання:

  1. Можливості використання хмарних технологій в освітній та соціальній сферах. Сабліна М.А. – ISSN On line: 2312-5829. Освітологічний дискурс, 2014, № 3(7).
  2. Алексанян Г. А. Использование облачных сервисов Яндекс при организации самостоятельной деятельности студентов СПО [Текст] / Г. А. Алексанян // Педагогика: традиции и инновации (II): материалы междунар. заоч. науч. конф. (г. Челябинск, октябрь 2012 г.). — Челябинск: Два комсомольца, 2012. — С. 150-153.
  3. Морзе Н.В. Як навчати вчителів, щоб комп’ютерні технології перестали бути дивом у навчанні? / Н.В. Морзе // Комп’ютер у школі та сім’ї. – №6 (86). – 2010. – С.10-14.
  4. Рождественська Л.В. Дневник конференции. 10 шагов информатизации: призрак виртуальной учитель ской [Електронний ресурс]. – http://edugalaxy.intel.ru/index.php?automodule=blog&blogid=8&showentry=3664 – Назва з екрану.
  5. Литвинова С. Г. Методика використання технологій віртуального класу вчителем в організації індивідуального навчання учнів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.10 “Інформаційно-комунікаційні технології в освіті” / С. Г. Литвинова. – К., 2011. – 22 с.
  6. Хмарні технології як засіб розбудови інноваційної школи.

Литвинова С.Г. Україна, м.Київ, Методичний центр інформаційних технологій в освіті.

  1. Використання комп’ютерних і цифрових технологій у роботі шкільного вчителя. Кетрін Нейв, Велика Британія.- [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//osvita.ua – 20.11.2014.- Назва з екрану.
  2. Образование сегодня. 2014, [Електронний ресурс]. – Режим доступу: info@ed-today.ru

http://www.educatorstechnology.com/2013/03/14-technology-concepts-every-teacher.html

  1. Використання соціальних медіа на уроках.- [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//osvita.ua. – Назва з екрану.
  2. Победа через поражение: как детей в Сингапуре учат математике с помощью «продуктивных провалов». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ru. – Назва з екрану.
  3. Сервисы для организации перевёрнутого класса. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//newtonew.com/blog/post/265.
  4. Образовательные видеоканалы для изучения английского [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//newtonew.com/blog/post/326.- Назва з екрану.
  5. Хмарні технології [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://j.parus.ua/ua/358. – Назва з екрану.
  6. http://youtu.be/fvGhLWuziBs;http://youtu.be/fCzPvXsNwFk;http://youtu.be/yQzvCShBLcshttp://youtu.be/Ak1VRe8GJlo
Share Button

3s коментарів

  1. Світлана Дячок

    ЦІКАВО! НАУКОВО! МЕТОДИЧНО! ДЯКУЄМО! МОЛОДЦІ!!!

    Відповіcти

Написати відповідь до Сіданич Ірина Скасувати відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>