Ми вже повідомляли про перший досвід проведення Skype-інтерв’ю з випускницею гімназії Бей Анною. Команда 9-А класа підготувала матеріали цієї зустрічі.
Паспорт інтерв’ю
- Дата і місце проведення інтерв’ю: 14 квітня 2016 року, Дніпродзержинська гімназія №11, кабінет хімії.
- Прізвище, ім’я, по-батькові респондента: Бей Ганна Анатоліївна
- Дата і місце народження респондента (або його вік). 04.1987
- Прізвище, ім’я, по-батькові інтерв’юера: учні 8-10-х класів Дніпродзержинської гімназії № 11
- Вид інтерв’ю: відео, аудіо (Skype-спілкування)
Питання
- Ваша професія.
– Я політолог та політтехнолог.
- Освіта.
– Я закінчила гімназію №11 міста Дніпродзержинська у 2005 році й поступила до Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка на філософський факультет, на спеціальність «політологія». Закінчила я його у 2010 році й після цього поступила в аспірантуру, закінчила її в 2013 році і написала дисертацію. ТВ 2015 році захистила кандидатську , тепер я кандидат наук.
- Що або хто вплинув на вибір вашої професії?
– О, це цікаве питання. Велику подяку я висловлюю вчителю історії Козорог Олександрі Геннадіївні. Мені було цікаво розбиратися в будові держави, як влаштована саме політика. Саме тому я вибрала політологію. Але це був доволі дивний вибір на той час, тому що всі захоплювалися фізичними, технічними професіями, дуже багато людей поступали на юридичні факультети, ну а я обрала політологію.
- Які вміння потребує дана професія?
– Ну, по-перше, це думати, що найголовніше. Саме цьому мене вчили на філософському факультеті. Половина мого навчання складалася з того, що ми читали філософські тексти, аналізували, обговорювали їх.
Для того, щоб перемогти, ми з командою мали контролювати усі дії депутата, що він має сказати або зробити, коли, як, навіщо. Ну, і звичайно, все, що ви бачите у ЗМІ, в інтернеті – наша робота. Я працюю в основному з інформацією. ЗМІ, інтернет, соціальні мережі – місця, де я маю контролювати відомості про клієнта.
Звичайно, все це потребує дуже багато знань. І, оскільки є багато юридичних аспектів, я закінчила юридичний факультет, це моя друга освіта. Я маю також знати і основи журналістики, і, звичайно, продакшн – фото, відео і т.д.
- Які знання необхідні? Які шкільні предмети?
– Оскільки я багато працюю з буквами, то це, безперечно, українська мова. Я часто згадаю вчителя української мови та літератури Лідію Михайлівну Пархоменко. Адже народні депутати часто кажуть «на протязі» і подібне.
– Безперечно, я багато спілкуюся англійською мовою. У мене є друзі з різних країн і спілкуючись ми отримуємо міжнародний досвід. Звичайно, без англійської мови було би складно, тому окрема подяка вчителю англійської мови Ірині Юріївні Здор.
До речі, в політології мені потрібна історія, але ніяк не хімія та фізика.
- Чи потрібна спеціальна освіта? Якщо так, то яка саме?
– Спеціальну освіту я отримувала: ІТ-технології, аналітика, статистика, реклама – все це пов’язано з політологією. Також я відвідувала і відвідую курси й лекції з культури, історії, технології, піару й іншому. Там у більшості мені допомагають мої настільні книжки: «Маркетинг у соціальних мережах», «Просування бізнесу у соціальних мережах», «E-mail маркетинг», «Інфографіка», відвідую багато курсів, які відбуваються в Києві майже щодня.
- Якими є характер та умови роботи?
– Характер роботи доволі інтенсивний, як-то кажуть: «24/7». Звичайно, я залежу від новин: хто що сказав, яка новина на порядку денному. А під час передвиборної кампанії 1,5-2 місяці тебе нема ні для кого. А умови доволі різноманітні: вільний графік, в залежності від проекту ми з командою можемо зустрічатися, збиратися і обговорювати план дій. Звичайно, дуже багато часу я проводжу на зустрічах, нарадах, але у більшій мірі – інтернет.
- Наскільки ця професія користується попитом у сучасному суспільстві?
– Після Майдану моя професія стала модною і цікавою багатьом. Коли я поступала, конкурс був невеликим, навіть у Києві, але політичні події дуже вплинули на дану професію. Хоча сфера політології зараз доволі закрита. Одиниці моїх однокурсників зараз працюють за спеціальністю. А мені пощастило опинитися у потрібному місті в потрібний час. Я приїхала у Київ одна, у мене не було ані знайомих, ані дядьків-тіток. А результатів я домоглася завдяки вмінню спілкуватися, налагоджувати контакти. А з розвитком ІТ стало легше рекламувати і піарити людей.
- Чи змінилося ставлення до вашої професії протягом 10 років? Якщо так, чи пов’язано це із розвитком нових технологій?
– Як я вже казала, у зв’язку з політичними змінами моя робота стала більш модною. Коли я закінчила школу, більшість йшли вчитися на юристів і лікарів. Зараз же багато політологів і соціологів. На мою думку, політологи зараз розділилися на дві групи: перші не розуміють, що кажуть, а другі відпрацьовують гроші. Звичайно, важливу роль відіграють відношення людей до політологів. Зараз нас сприймають як страшних людей, які можуть з білого зробити чорне, а з чорного – біле.
- Які вміння, пов’язані з новими технологіями вам потрібні?
– Дуже користуються попитом спеціалісти з ІТ-технологій, але, на жаль, вони зараз лише формуються. У політиці зараз «неоране поле» роботи, пов’язаної з ІТ.
- Які професії, що пов’язані з вашою роботою зараз потрібні?
– В цілому, зараз багатьох спеціалістів забирають за кордон: юристів, ІТ-шників, політологів, дизайнерів, тощо, тому в Україні зараз вони дуже потрібні.
Дякуємо Анні Анатоліївні за цікаве спілкування!
