День перемоги у другій світовій війні – це День Пам’яті, Прощення, Спогадів. Це День вшанування героїзму всіх українців, хто потрапив у пекло війни і хоробро воював, День завершення війни для більшості українських солдатів – ті, хто вижив, почали повертатися додому, а ті, хто чекав, вже не боялися, що з родини на фронт піде ще хтось. Адже Друга світова війна – найбільший збройний конфлікт в історії людства. Бойовими діями були охоплені Європа і Східна Азія, Африка і Близький Схід, Атлантика і Тихий океан. Україна була одним із кровавих полігонів, де відбувалися найзапекліші бойові дії. Війна прийшла на її територію у перший свій день – 1 вересня 1939 року. До останнього дня – 2 вересня 1945 року, українці воювали на різних фронтах глобального конфлікту. У війні взяли участь 80% людства, бойові дії велися у 2/3 існуючих на той момент держав. До армій ворогуючих сторін було залучено понад 110 млн. солдат, загальні втрати військових та цивільного населення склали від 50 до 85 млн. осіб. Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок Другої світової війни. Під час бойових дій та в полоні загинуло до 4 млн. військових і підпільників, понад 5 млн. цивільних –  через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 млн. жителів були евакуйовані або примусово вивезені, значна частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України склали до 10 млн. осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд. тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств, 5тисяч 600 мостів.

У цей день ми вшановуємо пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також усіх жертв війни, що стала найбільш кровавою в історії людства; ми згадуємо про внесок України у перемогу над нацизмом і ті втрати та жертви, яких зазнав український народ і переконуємося в тому, що війна –  складний суспільно-політичний процес протистояння між країнами, народами, людьми, і завжди – це лихо, що має злочинну природу та дорого коштує кожному громадянину і державі, руйнує долі звичайних людей, економіку, культуру країн.

У цей славний незабутній день ми вшановуємо  всіх, чиє життя забрала війна, низько вклоняємося та складаємо глибоку шану Дітям війни, які на своїх плечах винесли тягар у повоєнні роки та підняли країну з руїн. Ми уславлюємо тих, хто в тилу самовідданою працею наближав розгром ворога. Важко знайти слова, якими можна було б передати всю вдячність за безсмертний подвиг переможців у найжорстокішій війні людства. Подвиг воїнів непідвладний часу, як і безмежна наша вдячність всім, хто відстояв нашу Вітчизну, виявив нездоланну мужність та незламність духу. І сьогодні ставлення до ратного і громадянського обов’язку – це належний приклад для наслідування. Обов’язок нащадків – бути гідними життєвого подвигу, усіма своїми справами утверджувати мир, злагоду та суспільну гармонію на українській землі. Від щирого серця завдячуємо свободою та мирним небом, тим, що сьогодні можемо жити у мирі, ростити дітей, радіти успіху у досягненні мети, посміхатися сонцю. Вічна слава переможцям! Вклоняємося доземно солдатським вдовам, всім солдатам, що міряли дороги крізь війну, щоб нам сьогодні мріяти й любити. Нехай мир і злагода завжди живуть у наших душах і серцях, хай це світлий травневий день і наші щирі побажання додадуть усім нам нових сил і натхнення для здійснення майбутніх сподівань і трудових звершень. Світла і вічна пам’ять загиблим воїнам! Честь і слава живим героям!