22 вересня на державному рівні відзначається День партизанської слави. Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, увічнення їх пам’яті…».
Серед жителів с.Дубечне також є людина, якої безпосередньо стосується це свято. Романюк Анастасія Миколаївна народилася в с.Дубечне 29 листопада 1931 року. Ще, будучи дитиною, у 13-річному віці Анастасія Миколаївна брала участь у діяльності партизанського загону, була зв’язковою, що забезпечувала обмін інформацією.
Під час Великої Вітчизняної війни вся сім’я була вивезена у Німеччину, звідки повернулися лише в 1945 році. Вдома нещастя не скінчилися. У 1948 році батько Анастасії Миколаївни, Литвинець Микола Власович, помер насильницькою смертю. Це був жахливий удар для сім’ї. Лише через три місяці після загибелі батька родина повернулася у свою домівку.
Згодом життя стало налагоджуватися. У 1949 р. Анастасія Миколаївна вийшла заміж. Чоловік, Романюк Онуфрій Гаврилович, був дуже хорошою людиною, добрим хазяїном. Разом виростили трьох дітей.
Зараз Анастасія Миколаївна живе в будинку, де народилася, де сталося стільки нещасть, і в той же час, де пережила чимало радісних моментів. Незважаючи на поважний вік, 86 років, баба Настя є дуже енергійною людиною, не схиляється перед негараздами.
22 вересня аматорський колектив Будинку культури с.Дубечне (Валентина Полюх, Світлана Коляда, Катерина Білицька, Віктор Курилюк та Василь Більчук) та представник сільської ради Петрук А.Д. завітали до Романюк Анастасії Миколаївни, щоб привітати цю сміливу жінку з Днем партизанської слави в Україні, подякувати за її подвиг та відвагу. Атмосфера в домі наповнилася українською піснею, словами вдячності. Схвильована увагою та теплими словами, господиня дякувала учасникам художньої самодіяльності та запрошувала в гості.
