Дорогі друзі!

 

Наближається чудова, довгоочікувана пора – ЛІТО!

Але, хоча школа іде на канікули, вона не перестає бути КЛАСНОЮ!

Нещодавно у львівській школі №65 десятикласники міркували про майбутнє. Один з учасників команди,  Роман Збагерський , зауважив: «Кожного разу, коли учні повертаються з канікул, вони, зазвичай, пишуть твір про те, як вони провели літо. А чому б не написати твір на початку канікул і назвати його так: «Як я проведу літо» Тоді часм не буде витрачений випадково і намарно. Це так важливо, ставити перед собою важливі і цікаві цілі та їх досягати».

Хочемо запропонувати Вам спробувати скласти для себе КЛАСНИЙ план відпочинку, наповнений захоплюючими подіями, творчістю і пізнанням. Поміркуйте про те, чого Ви хотіли б навчитися, що побачити, взнати, які місця відвідати, а головне, як, хоч трохи, змінити світ на краще.

Можливостей є багато і цілі не повинні бути глобальними.  За цим посиланням ви можете побачити кумедну міні-виставу гурту «Дизель-шоу» «Мама і компьютер» – https://www.youtube.com/watch?v=YfmIEg6Ftt8  Весело, чи не так? Але за цим жартом ховається справжня проблема. Люди старшого віку мають, часом, великі складності у користуванні комп’ютером. Отже пропонуємо домашнє завдання на літо – навчити бабусю чи дідуся, маму або батька, будь-кого іншого, користуватися копьютером, інтернетом, електронною поштою, соціальними мережами, пояснити, як можна знаходити потрібну інформацію, або ділитися своєю.

Інша пропозиція, взяти участь у конкурсі, який розпочинає Громадська організація «Вікімедіа Україна»  (більше інформації можна почитати тут: https://ua.wikimedia.org/    http://wikilovesmonuments.org.ua/info/)

Громадська організація «Вікімедіа Україна» сприяє розвитку Вікіпедії — вільної енциклопедії, найвідомішого проекту Фонду Вікімедіа, та інших проектів Фонду Вікімедіа через розвиток спільноти редакторів, сприяння публікації матеріалів на умовах вільних ліцензій, співпрацю з партнерами. ГО «Вікімедіа Україна» має статус регіонального відділення Фонду Вікімедіа в Україні. Організація утворена в 2009 році.

Серед різноманітних активностей Вікімедії пропонуємо звернути увагу на фотоконкурс вільних зображень: «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю». Зробіть цікаві фотографії пам’яток чи просто куточків пророди і надішліть на конкурс.

Ми переконані, що Ви знайдете і втілите безліч інших цікавих ідей. БАЖАЄМО УСПІХУ!

                                                                    Координатори проекту «Класна школа»

у Новини | Написати коментар

«Сватка» – єднання шкіл-партнерів України і Польщі.

12-15 травня 2016 року у мальовничих Брюховичах біля Львова  на  базі реколекційно-відпочинкового центру Курії Львівської Архієпархії УГКЦ відбулась зустріч вчителів з Польщі та України для налагодження співпраці між школами. Українську сторону представляли 12 вчителів – найактивніших координаторів і членів команд польсько-українського проекту «Класна школа». Більшість з них успішно пройшли перший етап проекту і на даний час працюють над реалізацією шкільних проектів. Але і були представники шкіл, які приєднались до проекту в 2016 році, але вже досягли вагомих результатів: провели дебати, прийняли шкільний Кодекс 2.0, подають цікаву інформацію про роботу своїх шкіл на блогах платформи «Класної школи».

Як годиться, перший день роботи тренінгу був присвячений знайомству учасників та інформації про відмінності та спільні риси в освітніх системах України та Польщі. В ході інтеграційного вечора українські та польські вчителі демонстрували свої знання з питань історії, географії, культури про країну-партнера.

Наступного дня відбувалося представлення шкіл-учасників. Конференц-зал перетворився в справжній ярмарок доробок вчителів України та Польщі. Кожен учасник тренінгу намагався донести до слухачів не тільки найцікавішу інформацію про своє місто, школу, а й було чимало інформаційно-презентаційних матеріалів, якими щедро обмінювались вчителі. Кожен намагався зацікавити колег з сусідньої країни і знайти партнера для організації подальшої співпраці. Саме друга частина зустрічі передбачала навчання, розробку партнерського проекту. Напрям і тему майбутнього проекту обирали разом. Як правило, працювали в парах, але були і тристоронні групи. Для прикладу, Бернадетту Біатек з міста Забже зацікавила Стрийська загальноосвітня школа №7 та Дніпродзержинська гімназія №11. Діти з Дніпродзержинська також мало знайомі з Польщею та Львівщиною. Тому було прийнято рішення створити трьохсторонній проект.

Багато цікавої інформації та допомоги від тренерів Оксани Чабан, Людмили та Наталії учасники тренінгу отримали по написанню пілотної заявки на проект.

Захоплюючою була чотиригодинна екскурсія по древньому вечірньому Львові.

Чотири дні плідної та напруженої роботи дали позитивні результати. Є велика надія, що це тільки перший крок , який дасть поштовх для пошуку нових знайомств, нових шляхів співпраці у розбудові демократичного громадянського суспільства і європейської інтеграції.

Світлана Рубан, ЗОШ №7 м. Стрий.

у Новини | 2 коментарі

«Класна школа» – Маленькі кроки у велику Європу

Представники шкіл Міжнародної програми «Класна школа» 12-15 травня зібралися на зустріч вчителів з Польщі та України, які бажають налагодити співпрацю шкіл та обмін молоді в межах Програми «Перетворення в регіоні» – RІТА, яка є фінансована Польсько-Американським Фондом Свободи, що адмініструється Фондом «Освіта для демократії», при підтримці Товариства Лева та Лабораторії Громадянської Освіти «Пошук».                                                                        

Чотири дні драйву: нових знайомств, інтерактивних занять, руханок, спілкування, це – зустрічі вчителів з Польщі та України, які бажають налагодити співпрацю шкіл та обмін молоді. В натхненній атмосфері чарівного Львова вчителі з обох берегів Бугу шукали спільних точок дотику в сферах розвитку демократії та толерантності, історії та культури.

Учасники отримали інформацію про систему освіти Польщі, особливості підходів до структури виховної роботи та навчального процесу обох країн. Цікаво, що організація роботи в обох країнах є досить схожою, однак в польській практиці більше приділяють уваги інклюзивній освіті, коригуючим та розвиваючим індивідуальним заняттям для учнів, які щедро передбачені навчальною програмою, крім того кожен вчитель зобов’язаний  два уроки на тиждень проводити безоплатні розвиваючі чи коригуючи заняття.  Натомість, польських колег вразив надмірно великий об’єм роботи класного керівника в Україні, що змушений організовувати навіть ремонт класних кімнат. Адміністративна реформа в Польщі, яка тільки починає впроваджуватись в Україні, допомогла зняти питання про проблеми фінансування шкіл, якими тепер опікуються гміни.

Другий день занять – відбувалася презентація досягнень шкіл-учасників. Маса інформації у вигляді мультимедійних презентацій та роликів, флаєри, інформаційні стенди, сувеніри та безліч світлин, які сяють щирими посмішками дітей. Безпосереднє знайомство з досвідом шкіл стало справжнім інформаційним проривом. Ми змогли зорієнтуватись в особливостях роботи колег, що допомогло знайти майбутніх партнерів.  Тож на наступний день сформовані партнерські пари змогли ефективно працювати над написанням пілотної грантової  заявки.  Вразила різноманітність напрямків співпраці: історичні дослідження, культурна інтеграція, спортивний рух, взаємодія шкільного самоврядування, сприяння розвитку демократії та становлення громадянського суспільства.

Зустріч завершилась та сповнила надій на нові зустрічі вже в ширшому форматі  шкільних команд. Ми залишали гостинний Львів з жалем розставання з новими друзями, з якими разом працювали, творили і відпочивали. Святкували перемогу України на Євробаченні, як спільну.  Маленькі спільні кроки у великій дружбі та взаєморозумінні двох європейських сусідніх країн партнерів.

                                                         Людмила Махун, ЗОШ с. Дубечне Волинської області.

у Новини | Написати коментар

Зустріч польських та українських освітян у рамках Програми «Класна школа» у Києві

11 травня 2016 р. у приміщені Польського Інституту відбулася зустріч представників Центру громадянської освіти Польщі – Агати Лучинської, Іво Магерського, представників Всеукраїнської асоціації «Нова Доба» – Елли Ситник, з освітянами столиці. До розмови були запрошені шкільні координатори та учасники творчих груп пілотних шкіл м. Києва, а саме Економіко-правового ліцею м. Києва, гімназії 143, школи «Афіни», ліцею «Голосіївський» № 241, спеціалізованої школи № 250, Фінансового ліцею. Ці навчальні заклади у вересні 2015 р стали учасниками,  міжнародної  програми «Класна школа». Проект успішно продовжується у 2016 р.

Зустріч за круглим столом пройшла досить цікаво й плідно для обох сторін. Компетентність українських вчителів, їхня готовність до конструктивного , професійного діалогу, досвід, яким вони готові ділитися, розуміння і сприйняття запропонованих концепції і принципів «класної школи» вкотре приємно вразили гостей. Українські освітяни вели розмову про про нові горизонти, які відкриває програма «Класна школа» для української і польської освіти, про щире бажання налагодити різноманітні довготривалі зв’язки з польськими колегами. Прозвучало багато пропозицій щодо шляхів інтеграції зусиль вчителів України та Польщі задля того, щоб створити навчальний заклад, що відповідає уявленням суспільства про «класну», привабливу, конкурентоспроможну, ефективну, школу. Під час зустрічі обговорювалися різноманітні питання: Що не вдалося? В чому полягає причина труднощів? Чим допомогти? Чи вдалося максимально залучити до проекту учнів? Який реальні можливості впливу учнів на процес змін у школі? Що є найбільшим успіхом у проекті?

Після місяців напруженого пошуку власного шляху до «класної школи», дискусій, успіхів і помилок, долання стереотипів і упереджень про які відверто говорили представники навчальних закладів, всі присутні дійшли спільної думки, що освітній проект «Класна школа» – це сучасний, ефективний, цікавий для учнів, батьків і вчителів освітній ресурс. У ньому закладений механізм, який може допомогти реформувати сучасну українську школу та визначити пріоритети в оновлені всієї освітньої системи.

Елла Ситник, Спеціалізована ЗОШ №250 м. Києва

у Новини | Написати коментар

Що нового в проекті

Від початку лютого 2016 року в Україні триває другий етап проекту «Класна школа». Учасники команд пілотних шкіл обирають теми для впровадження ідей ІКТ у шкільне життя. Деякі теми виявилися особливо популярними серед учасників:

Нові та зникаючі технології

Нові та зникаючі професії

Я знаю, що їм!

Хай мережа об’єднує  покоління

БіоБліц, або біологічна експедиція

Стань творцем засобів у мережі Інтернет

Енергія дівчат  

Спільний простір   

Деякі школи запропонували оригінальні ідеї:

Активне інформування  

Школа моїми очима

Школа майбутнього

Школа у вікіпросторі  

Створення вікі-статтей

Створення бази он-лайн ресурсів для вивчення англійської мови

Таємниці живої природи на шкільному подвір’ї 

Наше майбутнє – світ митців чи світ винахідників?

Фізика, еволюція звуку

ЗМІ навколо нас

ЕTwinning

Трикутник партнерстваучні-вчителі-батьки у навчально-виховному процесі

Іграшка з точки зору фізики.

Земля у твоїх долонях

 

Вітаємо нові школи, які долучилися до проекту нещодавно. Їх 37 і вони активно розпочали роботу  в проекті – розміщують інформацію на блогах, проводять дебати в класах і в школі. А три нових школи вже встигли створити свої Кодекси 2:0. Це ЗОШ №37  м. Чернівці, ЗОШ №2  с.Червона Слобода, Черкаської обл., ЗОШ с. Вознесенка, Запорізької обл. МОЛОДЦІ!

 

До завершення навчального року залишається лише півтора місяці. Протягом цього часу «ветерани» «Класної школи» завершать реалізацію обраних проектів і зможуть презентувати їх перед шкільними, батьківськими та місцевими громадами, поширити інформацію у місцевих ЗМІ.

у Новини | Написати коментар

Проблеми використання інформаційних технологій у «класних» школах

Проблеми використання інформаційних технологій у «класних» школах

Однією з основних проблем, характерних для української системи освіти, є надмірна консервативність останньої та вкрай повільне сприйняття будь-яких інновацій. Так, ми можемо говорити, що це дозволяє забезпечити стабільність конструкції і готовність використовувати лише перевірені методи навчання. Проте, в той час, коли у розвинених країнах світу школярів готують до дорослого життя, дозволяючи їм на певному етапі обирати найбільш цікаві предмети, користуватися комп’ютерними технологіями у навчанні та частково брати на себе тягар відповідальності за власне майбутнє, наша школа продовжує дотримуватися авторитарних і часто застарілих методів виховання. Та чи допоможе такий підхід нашим дітям зараз, в умовах всесвітньої ринкової економіки, коли самостійність і свобода доступу до інформації є вирішальними у формуванні конкурентоспроможно-го фахівця? Звичайно, що ні.

Ось чому автори проекту «Класна школа», який стартував в Україні восени 2015 р., не приховували: проблема використання ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій) стане однією з центральних у перетворенні середніх шкіл в «класне» місце, куди хотітиметься повертатися як учням, так і вчителям. Проект реалізується у партнерстві із Фондом “Класна Школа”, Варшава, Польща та співфінансується Фондом “Освіта для Демократії” в рамках програми RІТА – Перетворення у регіоні Польсько-Американського Фонду Свободи”

Програма «Класна школа» є справжнім викликом для педагогічних колективів. Адже сам факт інтерактивного зв’язку учасників через сайт http://klasnashkola.eu і його систему блогів став певного роду викликом, яка мала перевірити, чи спроможна наша освітня система призвичаїтися до викликів інформаційної епохи, адекватно на них відреагувавши.

Результат не забарився: найбільш активні диспути у школах-учасницях проекту викликали особливості використання технологій ІКТ та їхнього пристосування до умов нашої освітньої системи. Найцікавіше, що кожен колектив обрав свій шлях досягнення мети. Так, Спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов І ступеня – гімназія № 11  м. Дніпродзержинська приємно здивувала активністю своїх педагогічних працівників. Наприклад, вчителька хімії Гавриліна Вікторія Вікторівна ще з 2011 р. почала активно впроваджувати елементи сучасних технологій на власних уроках. З її ж подачі та за активного сприяння керівництва закладу, вдалося посприяти використанню учнями гімназії гаджетів, Google-форм і хмарних технологій, а педагогічними працівниками – сайту школи та персональних блогів з навчальними матеріалами. Особливим приводом для гордощів колективу стало встановлення одразу у чотирьох кабінетах гімназії інтерактивних дощок, а головне – єдиного інформаційного простору, спрямованих на краще засвоєння матеріалу школярами та підвищення їхньої активності на уроках.

Стараннями представників Івано-Франківської ЗОШ № 2, вдалося актуалізувати важливу проблему вітчизняної системи освіти: катастрофічний стан шкільних бібліотек, з неможливістю забезпечувати учнів по-справжньому новими навчальними матеріалами. Педагогічний колектив закладу запропонував свій варіант вирішення проблеми, з перетворенням бібліотеки на інтерактивний освітній майданчик, де будуть реалізовані найбільш прогресивні ідеї в сфері ІКТ.

Не менш цікавим виявився досвід Заліщицької державної гімназії. Впродовж останніх декількох місяців педагогічні працівники на чолі з директором Войчишин Олександрою Дмитрівною робили ставку на бачення молоддю майбутнього власного навчального закладу. В процесі численних обговорень всередині класних колективів, вдалося досягти консенсусу: новим технологіям в освітньому процесі бути! Втім, як по-справжньому відповідальні люди, діти та дорослі спільно виробили норми поведінки при користуванні гаджетами в школі, завчасно попіклувавшись про ознайомлення молодого покоління з нормами технологічної гігієни.

В той же час, їхні колеги із НВК «Ліцей № 10» м. Марганець приділили значну увагу інтерактивним урокам, проблемам комп’ютерної залежності серед молоді та правилам етикету при Інтернет-спілкуванні. Ба, більше – ці та інші проблеми стали об’єктом дискусій під час Ярмарку ідей 2.0, що відбувався у стінах закладу 16 лютого 2016 р.

Втім, найбільшими успіхами у сфері інформаційних технологій може похвалитися колектив Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 250 Деснянського району м. Києва. Розпочавши свою участь у проекті ще у вересні 2015 р., діти та вчителі вже встигли провести загальні дебати і таємне голосування щодо потреби використання ІКТ у навчанні. Було приділено увагу як фінансовим ресурсам, так і правилам користування технікою. А вже з лютого 2016 р. практично кожен клас може похвалитися новопридбаними інтерактивними дошками і проекторами. У найближчому майбутньому, за словами координатора Кузьменко Людмили, колектив школи прагнутиме забезпечити кожного вчителя та учня індивідуальними гаджетами для роботи. Проте, і без цього ІКТ вдається використовувати для демонстрації фільмів, численних дослідів, у підготовці учнів до уроків (через хмарні технології), презентацій, Ярмарку ідей 2.0, інтелектуальних змагань від МАН та різноманітних конкурсів. А захоплені погляди вчителів і учнів у процесі роботи краще за будь-які слова говорять про масштаб змін.

Таким чином, на прикладі лише декількох учасників «Класної школи», вдалося продемонструвати величезний спектр проблем, які стосуються використання ІКТ у вітчизняній системі освіти, та той різнобій думок, який має на меті їхнє вирішення. Який із цих шляхів правильний – покаже час. Проте, одна річ залишиться незаперечною: коли діти та їхні наставники готові до змін «знизу», то це – найкращий показник, що у їхнього закладу є всі шанси стати цікавим, модерним і «класним».

 

Тарас Олексин, «Всеукраїнська Асоціація викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба»

 

 

 

 

у Новини | 1 коментар

Вітаємо з Ярмарком!

Вітаємо з Ярмарком три навчальні заклади:

ЗОШ № 1, м. Козова
ЗОШ, с. Дубечне
ЗОШ № 3, м. Марганець

Крім надання передбаченої за заміщення заходу відзнаки, ми написали про Вас на польському веб-сайті Центру громадянської освіти!

Усім зацікавленим рекомендуємо прочитати заміщені у блогах описи Ярмарків і дізнатися про можливості, які дає проведення такого заходу.
Школи, в яких ще не відбулися Ярмарки, заохочуємо приєднатися до групи відмінників програми і бажаємо успіхів!

Щиро Ваша,
Команда “Класної школи”

у Новини | 4 коментарі

«Класна школа» в Польщі та Україні

Шановні учасники Програми «Класна школа»! Пропонуємо Вашій увазі інтерв’ю Віктора Громового, шеф-редактора порталу «Освітня політика» з Петром Кендзьором, координатором програми «Класна школа», опубліковане у порталі «Освітня політика»

Віктор Громовий, 

Що таке «Класна школа» однією фразою?

Петро Кендзьор, координатор програми «Класна школа»:

Якщо лаконічно, то це – школа, куди дитина охоче приходить щодня і з радістю повертається додому.

Віктор Громовий: Програма «Класна школа» по суті зробила переворот у польській освіті. Розкажіть детальніше про те, що з напрацювань наших польських колег ми можемо взяти на озброєння?

Я далеко не певен, що програма «Класна школа» у Польщі самостійно зробила переворот в освіті, але вона яскраво проілюструвала, що громадська ініціатива може стати доброю ланкою в цілісній системі суспільних змін, яка якісно змінила польську освіту в кращий бік. Наявні в Україні пропозиції щодо законодавчого реформування загальної середньої освіти містять чимало інновацій, які базуються саме на польському успішному досвіді. Водночас, у  нашому випадку, я хотів би розглянути реформу польської освіти у значно ширшому, суспільному контексті. Мова йде про роль громадськості в процесі здійснення освітніх змін, тобто не лише батьків, але й ЗМІ, бізнесу та, звичайно, органів місцевого самоврядування. В наших партнерів у Польщі аналогічна українській ситуація склалася ще 15 років тому. Дуже важливо, що у питанні обговорення освітньої політики змогли об’єднати свої зусилля  не лише експерти і чиновники від освіти, але й педагоги, інтелектуали, зокрема журналісти із впливових видань. Поляки щиро і відверто як на загальнонаціональному рівні, так і на місцях підняли  дискусію: «Якою має бути добра школа? Якою має бути якісна освіта? Яким має бути ефективний учитель? Що мають вивчати, і якими мають стати наші діти після закінчення школи?». Варто особливо відзначити, що у вказаному контексті польське суспільство зробило свій вибір на основі не сліпого батьківського максималізму – більше знань, більше іноземних мов чи занять з математики, а передусім на розвитку вільної і відповідальної особистості.  Громадськість у Польщі зрозуміла, що поняття «добра школа» не може нині асоціюватися виключно з рівнем ґрунтовних знань у різних сферах.  Найголовніше завдання «доброї школи» – навчити учнів жити в сучасному світі, що зазнає кардинальних змін, а для його реалізації необхідні наполеглива праця, імпульс до активної діяльності і творча уява. Тому, в цьому сенсі, українська освіта має взяти на озброєння перш за все досвід створення необхідних умов для формування особистості дитини, яка зможе ефективно й творчо жити в сучасному швидкозмінному світі.

Віктор Громовий: Якою зараз передбачається безпосередня участь польських педагогів, учасників програми, у процесі її реалізації в Україні?

В рамках міжнародної  програми «Класна школа» українські педагоги мають  можливість контактувати та співпрацювати із широким спектром експертів, вчителів, представників громадськості й ЗМІ, які працюють в освітньому полі Польщі та готові поділитися своїм  досвідом.  Зокрема 14-15 вересня 2015 року в Києві відбулася «жива» конференція на тему: «Українська освітня реформа у європейській перспективі. Зміни починаються зі школи», в якій взяли участь представники польського та українського Міністерств освіти, політики,  експерти та вчителі. Зазначена подія стала прикладом залучення громадської думки щодо впровадження змін до реформування системи освіти. Найважливішим для нас підсумком цього заходу було чітке розуміння українськими педагогами того, що не потрібно чекати вказівок згори. Реформа в українській освіті має розпочатися з невеликих, але конкретних змін на місцях. Такі зміни варто почати передусім із відвертого та відповідального обговорення наявних у певному навчальному закладі проблем, залучивши до нього як  вчителів, шкільну адміністрацію, так і дітей, батьків, громадськість. Спільні дискусії та конкретні шляхи вирішення невеликих, але посильних справ, стануть каталізатором добрих і якісних змін в шкільній системі української освіти.

Надалі разом із нашими польськими колегами ми співпрацюємо за принципом: «Робимо і вчимося». Навчальні заклади, учасники нашої програми, мають чітку програму дій щодо розвитку демократичного середовища у школі та організації співпраці його учасників. У рамках мережі «Класна школа в Україні» постійно відбуваються різноманітні події в тих чи інших навчальних закладах – дебати, опитування, демонстрації, фестивалі. До обговорення як позитивних,  так і проблемних сторін такої діяльності долучаються вчителі й учні з різних шкіл України, а також наші колеги з Польщі.

Віктор Громовий: Чи не найголовнішою проблемою української школи є те, що абсолютна більшість її учнів відверто не люблять свій навчальний заклад, а для переважної більшості вчителів поняття «щасливе вчителювання» є чимось фантастичним… Як давати цьому раду?

Для того, щоб отримати чіткі та зрозумілі відповіді на це питання, потрібно поставити його дітям. Однією з найбільших шкільних проблем, що не сприяє розвитку в школярів мотивації вчитися, є ставка вітчизняної освіти на передавання дітям якомога більшої кількості непотрібних для них знань або такої інформації, яку сучасна людина може отримати з інших джерел швидшим та більш цікавим шляхом. В сучасному інформаційному середовищі школа перш за все має вчити дитину аналізувати, критично мислити, самостійно приймати оптимальні рішення. Сучасний навчальний заклад має виховувати особистість, а не пасивного реципієнта знань.

Щоб школа стала радістю й для вчителя, на мою думку, мають виконуватися дві умови: право для вчителя мати свій стиль у викладанні та гідна матеріальна компенсація за творчий і відповідальний підхід до справи.

Віктор Громовий: Якими характеристиками, на Вашу думку, повинен володіти навчальний заклад, щоб учні, навчаючись у ньому,  мали почуття радості і комфорту?

Петро Кендзьор: Для того, щоб створити таку позитивну педагогічну ситуацію, маємо брати до уваги низку чинників як навчального, так і виховного характеру. Звичайно, варто зазначити, що ці очікування пов’язані передусім із умовами, в яких перебуватиме дитина у стінах школи. Якщо узагальнити результати численних опитувань школярів та їхніх батьків, проведених в Україні за останні роки, то чи не найважливішим їхнім очікуванням, окрім набуття якісних знань, є стан шкільного середовища, в якому навчається дитина. Така ситуація передбачає характер взаємостосунків не лише на рівні «учень-учень», але й на таких рівнях як «учень-вчитель», «вчитель-вчитель», «директор-батьки» тощо. Мова йде про навчальне й виховне середовище, яке прямо чи опосередковано впливає на формування особистості школяра.

Іншою серйозною проблемою є репродуктивний підхід до навчання.  Упродовж останнього часу це питання активно обговорюється у професійному педагогічному середовищі на різних рівнях, хоча далеко не завжди вирішується. Із вказаною проблемою пов’язана й інша, що дзеркально відображає стан політичної та громадянської культури українського суспільства – соціальна пасивність учнів. Це передусім брак позитивної комунікації у шкільному середовищі, недостатній досвід конструктивного вирішення конфліктів, домінування стереотипної поведінки у ставленні до відмінностей, невміння співпрацювати один з одним. Мова йде про проблему формування у школі системи ціннісних координат, ставлень, а також практичних навиків, які формують основу активного та відповідального громадянства.

Кільканадцять років тому мені неодноразово доводилося супроводжувати невеликі групи українських дітей на молодіжні академії, де брали участь їхні ровесники з різних країн Європи. Українські діти активно долучалися до всіх заходів академії, виявляли жвавий інтерес та ентузіазм до всього нового. Втім, на основі спостережень можна було констатувати типові проблеми інтеграції учнів у загальне групове середовище під час організованої навчально-рольової діяльності, характерні не лише для українських представників, але й їхніх ровесників з країн пострадянського простору. Це виявлялося, зокрема, на прикладі визначення власної ролі під час роботи в малих групах, де були представники різних країн. Здебільшого наші учні обирали роль пасивного спостерігача або безальтернативного лідера, який не завжди погоджувався з іншою позицією чи думкою.

Зрозуміло, що цю проблему ми розглядаємо не в особистій площині. Це проблема освітнього та суспільного середовища, яке не сприяє тому, щоб дитина розвивалася як особистість із власними уявленнями про світ, вміла співпрацювати з іншими, бачила і чула співрозмовників та успішно інтегрувалася у полікультурне середовище.

Віктор Громовий: Чи  дає освітня програма «Класна школа» певні універсальні рецепти для вирішення цих проблем?

Петро Кендзьор: У педагогіці, як мені видається,  готових рецептів вирішення певної проблеми не існує, оскільки дуже багато чинників впливає на ефективність навчально-виховного процесу.  Однак створити засадничі умови, визначити оптимальні й ефективні напрями розвитку та технології такого процесу є не лише можливим, але й суспільно важливим завданням.

Що для цього потрібно? Передусім нам усім потрібна відкрита і відверта суспільна дискусія щодо модернізації української школи. Напрями та конкретні концепції реформування середньої освіти в Україні не мають бути сферою інтересів вузького кола експертів у галузі освітньої політики. Така дискусія потребує залучення до відповідального обговорення значно ширших кіл громадськості: батьків, журналістів, бізнесу, політиків. При ініціації програми «Класна школа» в Україні у вересні цього року в результаті жвавого диспуту з українськими вчителями й директорами шкіл, а також із польськими партнерами Центру громадянської освіти (СEO), вирішено апробувати польський досвід в українських умовах. Програма «Класна школа» має на меті впровадити в школах України засади якісної освіти, адже класна школа – це такий заклад, де:

  • надають якісні знання;
  • навчають їх аналізувати та оперувати ними;
  • сприяють об’єктивному та стимулюючому оцінюванню;
  • створюють позитивну атмосферу співпраці;
  • формують особистість;
  • працюють на перспективу, дивлячись у майбутнє.

У цьому сенсі нашою метою є здійснення якісних змін у школах, які б ініціювалися не згори, за вказівкою чи розпорядженням освітніх органів, а  були спільною справою вчителів певного навчального закладу, учнів та їхніх батьків. Ми прагнемо запровадити загальношкільний підхід, що сприятиме процесам формування серед шкільного колективу дух співробітництва та творчості, підтримки та розуміння, надаватиме кожній дитині можливість розкрити свій потенціал. Підвищення рівня та якості знань в сучасному інформаційному суспільстві має ґрунтуватися не на їхньому накопиченні, а на вмінні критично аналізувати їх та оперувати ними. Школа має опиратися на творчість, співпрацю і розвиток, які є можливими лише в активному та позитивному культурному середовищі.

Саме таку школу ми називаємо класною, саме в таку школу учні ходитимуть залюбки.

Віктор Громовий: Яким чином ви можете досягнути цієї мети? Чи маєте якісь конкретні механізми, які можна запропонувати українським школам?

Петро Кендзьор: Перед тим як говорити про механізми втілення цих ідей, я б визначив дві взаємопов’язані умови такого процесу.

  1. Створювати команди з числа педагогів, батьків, органів місцевого самоврядування, журналістів, представників бізнесу, які би не лише відповідально й зважено визначили проблеми, пов’язані з якісною освітою, але й мали бачення їхнього розв’язання.
  2. Будь-яка реформа буде реальною, якщо вона ініціюватиметься знизу, і не лише вчителями та адміністрацією школи, але й батьками, учнями, громадськістю певного населеного пункту.

Як це втілити у життя? На нашу думку, важливо використовувати такі технології, з якими учні відчувають себе впевнено. Тому активне залучення до навчально-виховного процесу сучасних інформаційно-комп’ютерних технологій (ІКТ) дає змогу не лише оптимізувати навчальний процес, але й покращити характер комунікації у школі.  Також цей підхід має на меті допомогти школярам навчитися використовувати  різноманітні мобільні пристрої та ґаджети не лише для отримання інформації, прослуховування музики чи онлайн ігор, але й для перевірки та аналізу отриманої інформації, комунікації із учасниками освітнього процесу, розробки різноманітних проектів тощо.

У контексті впровадження ІКТ у навчально-виховний процес школи, ми формулюємо такі важливі питання: 1) які ІКТ, програми, сайти можуть бути корисними у вивченні різних предметів та виконанні різних завдань? 2) як виконати домашнє завдання в епоху ІКТ? 3) коли і як використовувати мережу Інтернет для перевірки знань? 4) як користуватися Інтернетом, комп’ютером та мобільними телефонами під час занять, контрольних робіт та іспитів?

Упродовж вересня – листопада 2015 року в дев’ятнадцяти школах України триває пілотний  проект щодо реалізації програми «Класна школа» в Україні. На сайті проекту  http://klasnashkola.eu/ були створені окремі блоги для кожної школи-учасниці проекту. Блоги являються як інформаційною платформою, так і важливим інструментом комунікації у програмі. На сторінках блогу презентується досвід школи у впровадженні змін, ведеться жвавий обмін коментарями та обговорення. Польські фахівці-педагоги мають можливість підтримувати українських колег, надаючи корисні поради, обмінюватися ідеями та досвідом.

Віктор Громовий: Які конкретні дії здійснюються у пілотних школах програми «Класна школа»?

Петро Кендзьор: Важливим завданням учасників програми стала розробка шкільного кодексу щодо використання ІКТ. Перший етап роботи над Кодексом передбачав організацію дебатів у класах. Разом з учителями учні знайомилися з програмою та її метою, обговорювали у класах свої пропозицій до Кодексу, які згодом були представлені від кожного класу під час шкільних дебатів. Шкільний кодекс передбачав вироблення загальних правил співпраці та перспектив розвитку ІКТ. До обговорення шкільних змін активно залучалися й батьки, які отримували інформацію про них в школі у формі листівок, буклетів.  Деякі батьки також брали завзяту участь у шкільних дебатах. Форма дебатів залежала від віку школярів, розміру школи та інших чинників. Однак найважливішою умовою було активне залучення учнів усіх класів до дискусії про зміни у школі. Після затвердження Кодексу, пілотні школи визначили конкретні шляхи, які допоможуть реалізувати і перевірити розроблені принципи на практиці.

Віктор Громовий: Яку роль у програмі «Класна школа» має співпраця із ЗМІ?

Петро Кендзьор: Як свідчить польський досвід, невід’ємною основою успішної реалізації програми є місцеві ЗМІ. Для усіх нас важливо, щоб мас-медіа зацікавились тим, що робить школа залучена до програми, змінами, які в ній упроваджуються, досягненнями учнів та вчителів. Як зазначив Пьотр Пацевіч, журналіст «Газети виборчої», і освітня реформа, і програма «Класна школа» є важливими та цікавими темами, але ними буде нелегко зацікавити ЗМІ. Подібна ситуація спостерігається й у Польщі та багатьох інших країнах: позитивні процеси в школах важко пробиваються до громадської думки, на відміну від скандалів та конфліктів. Щоб викликати інтерес ЗМІ, не треба боятися говорити про важкі справи і працювати над складними темами. Чому учням не цікаво? Чи вчителі бачать сенс у своїй роботі? Чи катастрофічно низькі зарплати погіршують якість роботи? А може парадоксально пробуджують так звану внутрішню мотивацію, бо якщо не працюємо за гроші, то більше повинні вірити в сенс навчання? Зміна іміджу школи, інформування про проблеми і здобутки, залучення нових партнерів – це нове завдання, яке мають вирішувати школи у співпраці із засобами масової інформації.

Віктор Громовий: Чи маєте вже зараз підстави вважати, що такий підхід буде ефективним в Україні?

Петро Кендзьор: Програма робить лише перші кроки. Новий досвід по-різному реалізується в міських і сільських школах різних регіонів. Але ми переконані, що альтернативи якісним змінам у школі немає, і їх потрібно впроваджувати вже зараз. Характер шкільної освіти значною мірою визначається рівнем розвитку суспільства, в якому вона функціонує. А в перспективі саме школа впливатиме на розвиток суспільства, проектуватиме і забезпечуватиме його якісний поступ.

Віктор Громовий: Чому зацікавлення працювати у сфері розвитку освітньої політики з’явилося у  відомої в Україні громадської організації, яка представляє передусім інтереси вчителів історії?

Петро Кендзьор: Перш за все, ми зрозуміли, що реформувати і якісно покращувати сферу історичної освіти без зміни загальної парадигми української освіти неможливо. Саме тому від початку свого заснування «Нова Доба» активно працює у сфері демократизації освіти, зокрема розвитку громадянської освіти. Розробляючи методологічне та навчально-методичне забезпечення системи громадянської освіти, ми водночас реагуємо на суспільні запити реформування освітньої політики в Україні. Ми переконані, що обговорення питань реформування української школи має бути прерогативою не лише вузького кола експертів, але й значно ширших суспільних груп.

 

у Новини | Написати коментар

Програма “Класна школа” у системі громадянської освіти

Громадянська освіта як цілеспрямований процес підготовки молодого покоління до життя у системі суспільних відносин, соціальної взаємодії та активної відповідальної участі в суспільних процесах  передбачає створення стійкої мотивації особистості до активної участі у суспільних справах шляхом формування цінностей, виховання потреби в усвідомленому засвоєн­ні знань і набутті досвіду громадянської дії.

Такий педагогічний процес має на меті формування громадянської компетентності особистості, що забезпечує її активну громадянську позицію у суспільстві, здатність відповідально реалізовувати свої права та обов’язки, налагоджувати соціальне партнерство у процесі розв’язання суспільних проблем.

Відповідно навчальний заклад як суспільна інституція і відкрита соціально-педагогічна система у процесі впровадження системи громадянського виховання реалізує суспільні запити щодо підготовки молодого покоління до успішного виконання соціальних ролей та ефективної громадянської участі в суспільстві.

Зміни у процесі навчання, виховання і розвитку особистості з метою формування громадянських компетентностей мають відбуватися у взаємозв’язку із відповідними процесами у навчально-виховному середовищі навчального закладу. Це передбачає застосування системного підходу до громадянської освіти, що наскрізно проходить через усе шкільне життя.

Програма «Класна школа» представляє педагогічну технологію реалізації системного загальношкільного підходу у загальноосвітньому навчальному закладі.

Поняття “загальношкільний підхід” запроваджений експертами Ради Європи і передбачає наскрізну його реалізацію через усі аспекти загальноосвітнього навчального закладу, а саме: ­

  • навчальну діяльність (навчальні матеріали та методи, система оцінювання, стилі викладання, дисципліна в класі, атмосфера, ролі, групова робота, навчальні результати тощо);
  • взаємовідносини представників шкільної спільноти та систему прийняття рішень (стосунки учень-учень, вчитель-вчитель, вчитель-батьки, адміністрація-вчителі, групова діяльність, неформальне лідерство, міжвікові стосунки, неформальне і міжособистісне навчання;
  • розподіл владних повноважень, управління, відповідальності, публічна звітність, планування, оці­нювання і моніторинг, спілкування, розподіл ресурсів тощо);
  • участь учнів у шкільному врядуванні та суспільно-корисній діяльності (радах, учнівських парламентах, суспільно-корисній діяльності, громадському житті, учнівських ЗМІ);
  • розвиток партнерства школи і місцевої громади.

Шановні учасники Програми «Класна школа», звертаюся до Вас як до експертів з проханням поділитися досвідом із іншими школами.

Яким чином відбувається реалізація програми у Вашій школі. Як програма змінює школу, її вигляд, діяльність, людей, які у ній навчаються і навчають,  співпрацюють і розуміють один одного.

Говоримо відверто про успіхи і труднощі, радимо і підтримуємо, бо ми є класні і будуємо КЛАСНУ ШКОЛУ!

у Новини | Написати коментар